Розумна, хитра, войовнича, криклива — і яка гарна!

Спробуйте непомітно зайти до лісу — не вдасться. Як би тихо ви не ступали по підстилці з листя, сойка вас неодмінно «розсекретить» і голосним скрекотанням дасть знати про вас іншій звірині. Після її сигналів небезпеки насторожаться решта птахів, а великі тварини принишкнуть або ж подадуться геть. Ось така «цехова» солідарність.

Сойка багато працює, невтомно заготовляє собі на зиму корм. В основному це — жолуді, горіхи, насіння бука. За раз у своєму горлі може перенести 12 жолудів. У цьому процесі воліє обійтися без зайвих очей. Коли ця крикуха десь береться ховати добутий жолудь, то вмикає «режим мовчання», не подасть жодного звуку — щоб ніхто з конкурентів не бачив її «заначки». Часом може заховати її під корою дерева, у старому пні.

Маючи чималі «продовольчі склади», які допоможуть перебути зиму, сойка не гребує дармовою їжею. Підлітає до рукотворних годівничок, де харчуються синички, і поїдає насипаний там для решти птахів корм. Одного разу бачив, як, досхочу наївшись у такій хатинці різного виду насіння, сойка розляглася і, б’ючи крилами, давай купатися у цій зерновій «ванні». Довелося цю бешкетницю проганяти.

Одного зерна, жолудів їй мало. Сойка здатна до агресивних дій — поцупить з дупла чиєсь пташеня, з гнізда забере чужі яйця…
Попри свої недоліки, сойка — птах корисний. Поїдає чимало гусениць, комах, гризунів та інших шкідників, годує ними потомство. Мають дякувати цій птасі і лісівники — ховаючи у землі жолуді, горіхи, пернаті допомагають з‘являтися на світ дубкам, ліщині.

Забарвлення сойки не сплутаєш з виглядом іншого птаха: коричнева основа, а збоку на крилах — голубі смужки.

І ще одна особливість цього виду: сойки здатні імітувати звуки людей, інших птахів, наслідують мекання кози, гавкіт собак. І навіть — звук сокири, якою рубають дрова.