«Мої торбинки беруть на подарунки. Для себе не замовила жодна жінка»

29-річна Людмила Совенко із Сум уже кілька років займається виготовленням ексклюзивних торбинок. Таких жіночих аксесуарів, як у неї, нема більше ніде. Це — ексклюзив. І робить Людмила сумочки та клатчі лише в одному екземплярі. Ніде у світі чогось подібного не знайдете!

— Людмило, коли знайшли у собі талант виготовляти такі торбинки? І з якого вони матеріалу?

— Три роки тому зробила першу сумоч­ку. А взагалі за цей час виготовила понад 50. Виготовляю їх із фанери, яку різь­блять лазером. Другим основним мате­ріалом торбинок є трикотажна пряжа.

— Купуєте готові заготовки чи роби­те їх самі?

— Дизайн розробляю сама. Це і фор­ма торбинки, і малюнок, який має бути нанесений. Однак форму замовляю у людей, які займаються різкою. Такі тор­бинки, які виготовляю я, є лише в одному екземплярі. Їх більше ніде немає!

— Десь навчалися такого ремесла?

— Рукоділля — моє хобі з дитинства. Пригадую, на уроках праці та трудового навчання наші вчителі привили мені лю­бов до шиття, в’язання і вишивання. І при­вили мені ту любов настільки правильно, що вже тепер не уявляю себе без цієї ро­боти. Сумки мені подобаються. Вирішила свою любов втілити у те, що можуть носи­ти всі представниці жіночої статі.

— Може, у школі показували, як таку торбинку зробити?

— Ні, коли я вчилася у школі, такого ще не було. Я побачила схожу сумку на «пін­тересті» (спеціальний додаток з фото. — Г. Я.) — люблю там дивитися різні ідеї і новинки. Подумала: а чому би мені щось подібне не зробити для себе?

— Скільки часу витрачаєте на виго­товлення однієї торбинки?

— Якщо маю всі матеріали, тобто не доведеться замовляти їх у магазині, і че­кати, поки вони приїдуть, то можу таку торбинку зробити за день або два.

— Це ваше хобі переросло в осно­вну діяльність?

— Я — домогосподарка. І моє хобі ста­ло не лише задоволенням для душі, а й основним заробітком.

— Ручна робота завжди високо оці­нювалася. Яка вартість ваших робіт?

— Найдешевша торбинка — 1000 гри­вень. Найдорожча — 1500.

— Як багато замовлень виконуєте за рік?

— Назвати точної цифри не можу, оскільки за час карантину люди менше замовляли, ніж у попередній період. Од­нак перед Новим роком у мене був на­пружений графік, оскільки робила багато торбинок. Також багато замовлень мала і перед Миколаєм. Не можу сказати, скільки саме, але за цей невеличкий пе­ріод зробила більше сумок, ніж за увесь рік перед цим. В основному купували на подарунки. Для себе особисто не замо­вила жодна жінка. Подружки дарують одна одній, або ж матусі донечкам купу­ють. Або був випадок: дівчина зі США за­мовила дві сумки для своїх племінниць на подарунок. Я їх зробила, а потім над­силала у різні міста України.

— Брали участь у виставках зі свої­ми роботами?

— Так, у Сумах двічі. Хоча мрію побува­ти на виставках в інших містах. Але нара­зі це лише мрії.

— Як ставиться ваша сім’я до цього захоплення?

— Чоловік і чотирирічний син мене під­тримують, хвалять.

— Чи траплялися надто вибагливі клієнти, або дуже вередливі?

— У мене були такі замовлення, коли запитували, чи можу я зробити інший ма­люнок на такій формі. Звісно, погоджу­валася, але попереджала, що вартість торбинки тоді буде дорожчою. І, відпо­відно, доведеться довше чекати на фор­ми. І коли чують, що це буде і довше, і до­рожче, кажуть: «Та й цей малюнок мені підходить». Пригадую, було таке замов­лення, коли ми розробляли малюнок на подарунок жінці, яка працює тренером з тайського боксу. Ми з художницею роз­робляли відповідний малюнок, надпис. І замовниці, і тренер були задоволені моєю роботою.

— Чи траплялися випадки, коли за­мовники відмовлялися викуповувати роботу?

— Такого не було. Але одного разу був випадок, коли замовникові не сподобав­ся колір. Ми не до кінця узгодили. І я без проблем переробила сумку на той колір, який їй більше подобався.