А тенісні корти «продинамили»?

Громадськість Львова б’є на сполох, побоюючись, що з мапи міста може зникнути черговий спортивний комплекс, перетворившись на елітний розважально-відпочинковий центр. Відома львівська екскурсоводка Наталія Гладілова написала у соцмережі: «Цього тижня зносять спортцентр на вулиці Зеленій, 59. Спортивне товариство „Динамо“ продало будівлю і землю під комерційну забудову. Нині в будинку колишнього „Скейтінґ-рінґу“ розміщений спортивний комплекс „Динамо“ з двома тенісними кортами, залами атлетики та реабілітаційним центром. Жаль! Хотілося би реставрації і збереження єдиних некомерційних кортів, де львівські діти з небагатих сімей могли навчитися грати в теніс».

Щодня спротзали те­нісної бази «Динамо», що на Зеленій, 59, відвідували близько 110 осіб. Теніс­на громадськість Львова обуре­на: 2018 року юних спортсменів із ДЮСШ «Спартаківець» вики­нули зі спорткомплексу на вул. Мельника (там зараз рекон­струюють Палац спорту «Укра­їна», аби перетворити його на елітний спортивно-відпочинко­вий комплекс), а тепер тенісис­тів викидають і зі спорткомплек­су «Динамо». Другий рік у мерії обіцяють облаштувати теніс­ні корти на спортмайданчику на Кастелівці, але віз і нині там…

Спорткомплекс «Динамо», згідно з оцінками Львівської міськради, є культурно-історич­ною пам’яткою. 110 років тому тут відкрився один із найбіль­ших у тогочасній Австро-Угор­щині палаців роликарського спорту — «Скейтінг-рінг». Від­криття палацу відбулося 12 лю­того 1911 року. Побудований був за кошти власників, за про­єктом архітекторів Юліана Пін­кельфельда та Генрика Зарем­би. Головний фасад прикрашала кам’яна скульптура «Сила». Па­лац містив залу для їзди на ро­ликах площею 1200 кв. м (вмі­щувала 3000 осіб), кав’ярню, ресторан, гардероби, прокат­ний пункт. Iз описів відомо, що скляне перекриття палацу було оздоблено вісьмома вітража­ми Вітольда Жегоцінського на тему найпопулярніших на по­чатку ХХ століття спортивних ігор і танців. Вітражі ― з майстер­ні Станіслава Габріеля Желен­ського у Кракові. Стіни головної зали прикрашали 16 панно ро­боти Леонарда Вінтеровського та барельєфи З. Курчинського, які зображували спортивні ігри, від античних часів до початку ХХ століття. Підлога зали була зі спеціально обробленого аме­риканського явора.

Однак роликарство не при­жилося у Львові. 1934 року «Скейтінг-рінг» пристосува­ли для потреб промисловості й відкрили там заклад парової вулканізації. У післявоєнний час будівлю використовували під гаражі Львівського обкому ком­партії. На початку 1980-х років її передали спортивному товари­ству «Динамо» взамін за те, що знесли динамівський тенісний стадіон на вулиці Стрийській, на місці, де тепер стоїть висо­тка податкової. Там хотіли збу­дувати цілий комплекс — обком партії, виставково-театральний зал, конференц-зал тощо. Од­нак після розпаду Союзу та на­стання незалежності будинок на Стрийській майже 10 років сто­яв довгобудом…

Про те, що планують зроби­ти на вулиці Зеленій, «ВЗ» роз­повів перший заступник го­лови Львівського обласного товариства «Динамо» Віктор Яцковець:"Зараз ця споруда, якій більше ста років, у такому стані, що її більше експлуату­вати не можна. Там стара сис­тема опалення, яка взимку не дає більше як плюс 3−4 граду­си. Дах протікає. Аби привести цю спортивну споруду до ладу, треба не менше 25−30 млн грн. Ми зверталися і в місто, і в об­ласть, просили ті гроші. Дума­ли звертатися в центральну раду «Динамо», чи є можливість реставрувати цю споруду. 2014 року на сесії Львівської міськра­ди була прийнята ухвала щодо реконструкції цієї споруди. Але з неодмінною умовою, що тут має бути тільки спортивна спо­руда. Тут не може бути ніяко­го житлового комплексу. Зараз є проєктно-кошторисна доку­ментація, яку розробив інвес­тор ТзОВ «Трентова ЛТД». Через місяць часу має розпочатися реконструкція цієї спортивної споруди. Основний історичний спортзал збережуть, а довкола добудують спортивні споруди. Висотність буде три поверхи. На першому буде 25-метровий ба­сейн із зоною СПА, різні спорт­зали — для боксу, важкої атлети­ки, спортивних танців тощо. На даху — тераса із закладом гро­мадського харчування".

На жаль, тенісних кортів ре­конструкція не передбачає. «У „Динамо“ є 15 відкритих теніс­них кортів на вул. Янева, 10, — каже пан Яцковець. — Мож­ливо, ми накриємо п’ять теніс­них кортів і зробимо їх зимови­ми. Але для цього потрібно ще не менше 25−30 млн грн. У мене була зустріч із будівельниками і власниками, що реконструю­ють комплекс „Спартак“ на вул. Мельника. Там буде шість за­критих тенісних кортів».

Львівська міськрада, з огля­ду на обурення громадськості, припильнувала ситуацію із «Ди­намо». У середу, 27 травня, за­ступник міського голови Льво­ва Андрій Москаленко разом із Інспекцією Держархбудконтро­лю, головним архітектором міс­та Антоном Коломєйцевим, на­чальником управління охорони історичного середовища Лілі­єю Онищенко, головою райо­ну Іваном Лозинським прове­ли обстеження цієї території та об’єктів на ній. На зустріч запро­сили нового власника комплек­су та архітектора. Мерія повідо­мила власнику комплексу свої принципові позиції: історична конструкція павільйону (1911 року) і спортивна функція тери­торії мають бути збережені.

Представник власника та ар­хітектор запевнили, що плану­ють зберегти спортивний функ­ціонал та історичний павільйон. Проєкт реставрації павільйону та розвитку території подадуть на розгляд консультаційної ради Управління охорони історично­го середовища та на містобу­дівну раду — для врахування всіх зауважень. «Наразі жодні робо­ти на об’єкті не ведуться, і не бу­дуть початі без належного пого­дження, — сказав Москаленко. — На нашу пропозицію наступ­ного тижня власник і архітектор за участі міських служб публічно розкажуть про можливий про­єкт та гарантії збереження істо­ричного павільйону й спортив­ного функціоналу».

Довідка «ВЗ»

А хто інвестор? Згідно з дани­ми платформи YouControl, рані­ше засновником компанії «Трен­това ЛТД» була однойменна кіпрська офшорна фірма «Трен­това ЛТД». Однак наприкінці 2018 року у фірми змінився за­сновник — ним стало зареєстро­ване у Ряшеві (Польща) підпри­ємство «Віта холдінг компані», що належить львів’янам Вікторії Костюк і Павлу Нестерку.

Юлія Ліщенко, Іван Яремко