Передплата 2024 «Добра кухня»

Після оформлення субсидії ледь не полізла у зашморг

Державні адвокати взялися допомагати жінці, яка разом із донькою-інвалідом може опинитися на вулиці

Пані Тамара живе на пенсію та соціальну допомогу з догляду за донькою-інвалідом. Отримавши бланк для отримання субсидій на сплату комунальних послуг, не вагаючись заповнила документ. Коли прийшла відповідь від соціальних служб, жінка ледь не полізла у зашморг. Замість надання субсидії їй наказали сплатити 40 тисяч гривень “боргу”...

Громадяни справедливо дорікають владі, що після Революції гідності в Україні не відбулося реформ, які кожен може “помацати руками”. Винятком стала хіба що поява на вулицях деяких міст патрулів новітньої поліції. Насправді у правовому полі України відбулася ще одна дуже важлива реформа, про яку, на жаль, знають далеко не всі громадяни. 1 червня цього року в усіх регіонах держави відчинили двері центри з надання безоплатної правової вторинної допомоги. За складною назвою цих установ ховається реформа, яка має допомагати малозабезпеченим верствам населення захищати свої права. Останні отримали право на адвокатські послуги, які оплачує держава.

У червні 2011 року Україна, виконуючи одне зі своїх зобов’язань перед Радою Європи, прийняла Закон “Про безоплатну правову допомогу”. Впровадження у життя норм закону розділили на два етапи. Перший етап розпочався 1 січня 2013 року зі створення регіональних центрів з надання безплатної правової допомоги в кримінальних процесах. Другий етап — надання безплатної правової допомоги в цивільних та адміністративних процесах — розпочався 1 липня цього року. Як сьогодні працюють центри, працівники яких мають допомагати громадянам відстоювати свої права у цивільних та адміністративних справах, перевірив кореспондент “ВЗ”.

Районні суди перезавантажені цивільними позовами. “Здебільшого, — розповідає директор Першого львівського місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги Барбара Калюжна, — по безплатну правову допомогу до нас звертаються люди, які судяться через житлові питання, поділ майна під час розлучень. Часто люди судяться з державними органами. Чимало громадян подають позови до Пенсійного фонду через неправильно нараховані пенсії, як вважають вони. Збільшилися останнім часом і звернення до адвокатів вкладників банків, які почали банкрутувати...”.

Додає роботи адвокатам і поширена практика судів розглядати позови різноманітних комунальних установ до боржників без виклику до суду останніх. Звернеться до суду з позовом на мешканця якесь ЖКГ, і суддя, не довго думаючи, виносить так званий суддівський наказ, яким накладає арешт на майно боржника. Проте далеко не всі боржники визнають, що мають платити за борги. Чимало мешканців будинків вважають, що не мусять платити комунальникам за послуги, які надають лише на папері. Такі затяті ”боржники” готові відстоювати свої права у суді, якщо їм нададуть фахову правову допомогу.

Через три місяці після відкриття регіональних центрів з надання правової допомоги далеко не всі малозабезпечені громадяни знають, що є “безплатні” адвокати, послуги яких оплачує держава. Працівники правових центрів мусять роздавати буклети про свою діяльність на вулицях, розміщувати оголошення у судах та розповідати про адвокатську роботу у... церквах.

Під час зустрічі з парафіянами одного з храмів адвокатів попросили допомогти 64-річній пані Тамарі. Ця жінка живе зі своєю донькою-інвалідом (має психічні захворювання) у такій скруті, що обидві сплять на підлозі. Купити ліжка не мають за що. Пані Тамара запов­нила анкету для отримання субсидії. Чекала на пільги, а отримала... вимогу сплатити “в дохід держави” 40 тисяч гривень!

Багато років тому, з’ясували правники центру, пані Тамарі у спадок від померлих батьків залишилася халупа в селі, де жінка жодного разу не була та яку в очі не бачила. Заповнюючи декларацію, “будинковолодар” забула вказати у декларації про хатинку. Проте пильні працівники соціальних служб про спадок згадали та через суд вимагають повернути державі 40 тисяч гривень, які, як субсидії, за багато років отримала пані Тамара. Адвокати центру взялися захищати інтереси жінки та її хворої доньки, аби ті не опинилися на вулиці.

У Першому львівському місцевому центрі з надання безплатної правової допомоги працюють за контрактами понад тридцять адвокатів. Спочатку досвідчені правники побоювалися працювати “на державу”. Бо припускали, що Міністерство юстиції, яке контролює роботу центрів, оцінюватиме роботу адвокатів за кількістю виграних у суді справ. Та розгляд цивільних і адміністративних справ, на відміну від кримінальних, інколи тягнеться роками. “Нагорі” врахували це болюче питання й вирішили, що “безплатні” адвокати для отримання гонорарів від держави можуть подавати звіти за певні етапи, що пройшли після звернення громадянина по правову допомогу.

Завдяки такому підходу з центрами охоче укладають контракти не лише молоді юристи, а й зубри адвокатури. Приватному адвокату інколи доводиться місяцями шукати клієнтів, які в змозі оплатити його послуги. Натомість працівники центрів завжди матимуть заробіток від держави завдяки обслуговуванню інтересів малозабезпечених громадян.

У законі прописано, що до центрів з надання безплатної правової допомоги мають право звертатися учасники АТО та члени їхніх родин. На практиці з цим виникли проблеми. Чимало мобілізованих, які повертаються зі сходу, зокрема бійці добровольчих батальйонів, далеко не відразу отримують посвідчення учасників АТО. А закон дозволяє надавати безкоштовні адвокатські послуги лише тим, хто має такі посвідчення. Працівники центрів звернулися до Міністерства юстиції з проханням ініціювати зміни до діючого законодавства, які дозволять представляти в судах інтереси учасників АТО “безплатним” адвокатам, навіть якщо їхні підопічні ще не отримали посвідчень.

Довідка «ВЗ»

На теренах Львівщині безплатну правову допомогу малозабезпеченим громадянам надають:

- Перший львівський місцевий центр: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71 (обслуговує жителів Галицького, Личаківського, Сихівського районів Львова, а також жителів Перемишлянського, Пустомитівського, Яворівського районів;

-Другий львівський місцевий центр: м. Львів, вул. Вінниченка, 30 (Залізничний Франківський, Шевченківський райони Львова, Городоцький і Жовківський райони);

-Буський місцевий центр: м. Буськ, вул. Петрушевича, 8 (Буський, Бродівський, Золочівський, Кам’янко-Бузький, Радехівський райони);

- Стрийський місцевий центр: м. Стрий, вул. Ольги Бачинської, 1-а (Дрогобицький, Жидачівський, Миколаївський, Сколівський, Стрийський райони);

- Червоноградський місцевий центр: м. Червоноград, вул. Бічна Промислова, 39 (Сокальський район і місто Червоноград).

Схожі новини