«Хочемо виходити на сцену, а не під неї»

Олександр Божик, “Піккардійська Терція”, Павло Табаков, Ірина Федишин, Оксана Муха, Брія Блессінг та Ліля Ваврін вирішили врятувати аварійну сцену Львівського театру ім. Марії Заньковецької. 15 червня артисти дадуть благодійний концерт з символічною назвою «На сцену!», кошти з якого підуть на реставраційні роботи в театрі.

Директор театру ім. Марії Заньковецької Андрій Мацяк б’є на сполох: електричні дроти театру розчиняються у стінах, поворотний диск сцени от-от провалиться, а труби безперервно протікають. Ситуація не дивує, адже історична споруда не знала капітального ремонту з 40-х років минулого століття. Проте, як зазвичай буває, проблеми впали на керівництво театру як сніг на голову. “Сцену театру змонтували у 1940-х роках, — розповідає директор театру Андрій Мацяк. — Відтоді її полотно зносилось на 50%, але проблема не тільки у дошках — пошкоджені й опори. А вертикаль поворотного кола сцени змістилася на 4—6 сантиметрів”.

Часу на ремонт у театрі небагато, укріплення несучих конструкцій разом із заміною покриття сцени можна організувати тільки протягом “канікул” заньківчан — з 20 липня по 1 вересня. Вартість таких робіт — 250 тисяч гривень. “Просили допомоги у Міністерства культури, але воно переживає зараз не найкращі часи, тож почули відмову. Вирішили організувати благодійний концерт і таким чином повернути традиції “Заньківчанських вечорів”. Плануємо проводити подібні вечори двічі на рік і таким чином самостійно боротися з побутовими проблемами в театрі”, — пояснив пан Мацяк. Директор зізнався: не очікував, що на допомогу театру радо прийдуть провідні львівські артисти.

Співаки розповіли, що питання рятувати сцену театру чи ні не виникало, адже для усіх них Театр ім. Марії Заньковецької — рідний. «Не вагалася, брати участь у концерті чи не брати, — каже співачка Оксана Муха. — Це потрібно і акторам, і музикантам, і співакам, і місту в цілому. Хтось критикує, мовляв, не час для концертів. Я ж вважаю, що добра справа не може бути невчасною». “Коли мені розповіли, в якому стані насправді сцена театру, я оторопів: нас же в колективі шість чоловік, а опора сцени тріщить, — каже соліст “Піккардійської Терції” Ярослав Нудик. — Хочемо виходити на сцену, а не провалюватись під неї. Театр Заньковецької для мене рідний, пам’ятаю його ще з дитячих часів, коли нас малими водили на вистави. Тоді я не дуже вникав у театральний процес. Натомість зараз можу щиро похвалитись тим, що я театрал. Знаю напам’ять усі вистави театрів Заньковецької, Леся Курбаса і театру “Воскресіння”. Обов’язково відвідую прем’єри. Сцена Театру імені Марії Заньковецької для мене не тільки місце роботи, а й джерело натхнення та видовищності. Хотів би, аби вона була жива-здорова ще багато років”.

“На цій сцені та за її кулісами я провів не один день. Дуже ціную колектив театру. На секунду уявив, як під час виступу сцена не витримує, я провалююсь і не можу видертись нагору... Мабуть, люди подумали би, що це елемент шоу, але я не хотів би проробляти його в реальності, — жартує Олександр Божик. — Тому охоче долучився до проекту. Сподіваюсь, це лише початок масштабного реформування Театру ім. Марії Заньковецької. Адже ця споруда є окрасою не лише Львова, а й усієї України”.