Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Оля Полякова: "З дитинства знала, що мрії здійснюються за допомогою хабарів та інтриг"

Мабуть, важко знайти на українській естраді більш неординарну особистість, ніж Оля Полякова. Вона – яскрава і несподівана, епатажна і дотепна, а у деяких моментах навіть дивакувата. Справжня зірка. Оля Полякова вміє створити атмосферу свята. Її поява не залишається непоміченою

Я познайомилася зі співачкою на святкуванні телеканалу “Україна”: коли у зал увійшла Оля Полякова, присутні аж роти пороззявляли. Запливла як лебідь у залу: одягнута у дизайнерську напівпрозору білу сукню з капелюхом-кліткою на голові. А у клітці чемно сидів голуб. Через кілька тижнів ми знову зустрілися під час запису чергової програми “Як дві краплі”. Про дитинство, діаманти, партію блондинок та сімейне життя співачка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “ВЗ”.

— Кажуть, ви хрещениця Фіделя Кастро?

— Якщо брати до уваги, що Фідель Кастро — патологічний атеїст, то його хрещеницею мене можна назвати умовно. Однак те, що я сиділа у нього на колінах і шарпала його за бороду у трирічному віці, — правда. Мій батько — дипломат, був послом Радянського Сою­зу на Кубі протягом п’яти років.

— Знаю, у дитинстві ви зіграли у кількох серіях «Єралашу». Як потрапили на знімальний майданчик?

— Уже з дитинства знала, що мрії здійснюються — за допомогою підкупу, хабарів та інтриг, тому мені було легко туди потрапити. Насправді, у школі був кастинг, тоді саме так знаходили юних акторів для «Єралашу». Я на нього пішла і мене затвердили.

— Вас називають людиною-святом. Чи у повсякденному житті у вас все святково?

— У повсякденному житті “наряджаюся” в бігуді, огіркову маску й сідаю читати квантову механіку. Тому мій чоловік досі не здогадується, що Суперблондинка у кокошнику і його дружина — одна й та сама особа (сміється. — Г. Я.). Насправді ж, неможливо вдавати веселу на сцені, а у житті залишатися злою занудою, публіка швидко побачить нещирість. Якщо хочеш у житті свята, то треба себе налаштовувати на нього, воно не приходить до тих, хто скиглить. Тому у мене завжди все святково.

— На презентацію телеканалу «Україна» ви прийшли у білій сукні від якого дизайнера?

— Від найдорожчого!

— Хто порадив вам довершити стиль таким дивним капелюхом з білим голубом у клітці?

— У мене немає порадників, але є внутрішній голос, до якого дослухаюсь. У мене сильний зв’язок з космосом, всі ідеї до мене надходять прямим сигналом звідти.

— Не боялися, що голуб не буде слухняним у клітці і наробить вам шкоди?

— Ні. Хто зі мною мав справу хоч раз, той знає, що треба сидіти тихо й не крякати, бо інакше ризикує бути звареним у супі. Пташка виявилася тямущою, тому проблем з нею не було.

— Якому стилю одягу у повсякденному житті надаєте перевагу: класичному, романтичному?

— Зручному. Через те, що голуб — завеликий і не дуже зручний аксесуар, то у повсякденному житті надаю перевагу хвилястому папузі (сміється. — Г. Я.).

— Любите коштовне каміння і золото...

— Яка жінка не любить діамантів! Хіба що та, яка їх не має...

— Знаю, через молодшу доньку Алісу відмовилися від участі в «Останньому герої». Боялися дитину залишити на няньок?

— Я до року годувала дитину грудьми, не перериваючи при цьому робочого процесу. Вважаю, що це подвиг, і з гордістю про нього розповідаю. Коли мені запропонували їхати на острів, дитині було сім місяців. Я би мала, в буквальному сенсі, відірвати доньку від грудей і їхати світити сідницями перед камерами. Не можу пожертвувати сім’єю заради кар’єри. Вдень я, як і кожна мама, на роботі, а ввечері повертаюся додому, де на мене чекають мої діти і чоловік.

— У свій кліп Russian Style взяли старшу доньку Машу. Вона — майбутня співачка і акторка? Як дитина поводилася на знімальному майданчику?

— Вона була єдиною на майданчику, хто знявся з першого дубля. І їй це сподобалося. Вона вважає, що вже все вміє і робить все дуже круто, а я не поспішаю її переконувати, що це не зовсім так. Навіщо дитину травмувати, щоб вона стала закомплексованою? Дітям треба казати, що вони найталановитіші, найрозумніші і найкрасивіші... Вже потім життя буде їх у цьому розчаровувати.

— Як ви познайомилися зі своїм чоловіком?

— Він запросив мене виступити на його дні народження. Хотів, щоб це була красива дівчина з голосом. І я приїхала. Свято відбувалося на борту корабля, все було дуже романтично. Чоловік мене вразив, хоча я в цьому йому досі не зізналася. Серце дівчини має залишатися неприступним, навіть якщо ви вже багато років у шлюбі, щоб чоловік знову і знову намагався кохану завойовувати і підкуповувати подарунками.

— Не ревнує вас до сцени?

— Ні, йому подобається моя творчість, новий кліп на пісню «Люлі», мої перевтілення у шоу «Як дві краплі» і мої спроби побороти власний страх у «Вишці». До того ж, як він може мені заперечити виконувати мою роботу? Тим паче, що вдома командир — я!

— Ваша мама і її батьки — медики. Ви стали співачкою. Мама не заперечувала, що донька не пішла стежкою лікарської династії?

— Спочатку, звісно, була проти. Навіть наполягала, щоб я отримала «сімейну» професію лікаря, а музику залишила як хобі. Мій батько також був музикантом, і в студентські роки підробляв на весіллях, щоб водити маму на побачення. У нього прекрасний голос, але музика залишилася як захоплення, а він обрав професію дипломата. Я відважилася і зробила музику справою свого життя, і врешті-решт непогано на цьому заробляю. А мама з часом змирилася і вже навіть вивчила напам’ять дві мої пісні.

— Ви організували партію блондинок України. Чому вийшли під Верховну Раду з плакатами? Що вас спонукало?

— Мене спонукала страшенна дискримінація блондинок в Україні й у світі в цілому! Вирішила, цю проблему більше не можна замовчувати й ігнорувати, тому й вийшли до Верховної Ради. Так зараз роб­лять всі активісти, які хочуть, щоб їх почули. Чого наша партія хоче? Я мрію видати кожну білявку заміж за олігарха й таким чином побороти фінансову кризу. Це дуже просто, треба лише дівчатам видати портфелі й відчинити двері до Верхов­ної Ради, де багато підходящих чоловіків, пустити, так би мовити, козла в город. Також серед вимог партії — державна програма з безкоштовної імплантації грудей, з виклику швидкої допомоги перед побаченням і ще багато чого іншого. Блондинка — явище рідкісне у природі, тому про нас потрібно піклуватися на державному рівні. І на міжнародному також.