Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Єва БУШМIНА:«Коли одягаюся, маю, як і кожна жінка, проблему: нема що одягнути»

Екс-«віагрівка» Єва Бушміна, попри те, що п’ять місяців тому народила донечку, бере активну участь у шоу «Як дві краплі» на телеканалі «Україна»

Саме під час репетиції я познайомилася з цією співачкою. Одного дня вона перевтілилася у Лоліту, наступного — у Шакіру і протягом усієї пісні виконувала танець живота. Про те, чи вдалося їй, свідчать високі бали журі. Про дитинство, творчість, стиль і найбільше щастя у житті — донечку Едіту Єва Бушміна розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналісту «ВЗ».

— Ви вирішили змінити стиль свого співу і тепер співаєте джаз?

— Це не зовсім джаз. На той момент, коли записувала свою останню пісню «Собой», у мене був такий стан романтичний, такий теплий приплив ніжності, позитивні емоції аж зашкалювали...Хотілося такої камерної музики, навіть інтимної — не для всіх. Думаю, хто побачив, зацікавиться. Коли зрозуміла, що мені це вдалося, вирішила зробити невеликий альбом зі своїх пісень саме у такому стилі.

— А чому кліп ви знімали у ванні, наповненій водою?

— Тема кліпу «Собой» — філософська. У кліпі багато запитань «чому?». Чому дівчинка, чому гойдалка над ванною, чому усі ці люди тут? Бо ванна — уявний провідник від сну і наших фантазій у світ реальності. У кліпі думки вдалося реалізувати саме у той момент, коли я лежала у воді.

— Ви зараз на репетиції і зйомках програми «Як дві краплі». А у вас маленька донечка. На кого її залишили?

— Моя Едіта у надійних руках (сміється. — Г. Я.). Нею опікуються моя мама і моя бабуся. Вона така гарненька і така беззахисна, що постійно за неї переживаю. Тому довірити дитину няні не зможу. Хоча з часом доведеться її все ж таки кудись віддати, бо ви й самі знаєте, як бабусі балують дітей. Зрештою, вони вже її привчили до рук — люблять Едіту понад життя. Залюбили, зацілували...

— А чим ви її балуєте?

— Буде правильніше сказати, що я не її балую, а себе. Бо те, що я їй купую, вона ж не розуміє. Побачу якийсь костюмчик, джинсики, сукеночку — не можу себе стримати і купую. Одягну і милуюся своєю дитинкою. Вона ще цього не розуміє, а я дістаю таке величезне задоволення!

— Як Едіта реагує, коли ви повертаєтеся з роботи?

— Вона усміхається кожному, хто переступає поріг квартири. Але оскільки більшість часу з нею проводять бабусі, думаю, вона ще не зовсім розуміє, хто я для неї. Хочу, щоб Едіта розуміла значення фрази «не можна», але водночас, щоб у неї все було: і освіта, і відповідне виховання. Я і мій брат з двох років ходили у садок, бо мама працювала. Ми дружили зі своїми ровесниками, гуляли з усіма на вулиці. Тож і я хочу, щоб моя дитина розвивалася разом з іншими дітьми.І була такою ж самостійною, як і ми у дитинстві з братом, коли гуляли самі на подвір’ї. Мама час від часу заглядала з балкона, чи у нас все гаразд. Хочу, щоб моя дитина виросла у такій самій атмосфері, а не у тепличних умовах, загороджена тоннами дорогих іграшок.

— Назвали дівчинку Едітою на чиюсь честь?

— Ні на чию.

— Це зараз Єва Бушміна — відома співачка. А ким ви у дитинстві мріяли стати?

— Не можу сказати, ким бачила себе у дитинстві, але пам’ятаю, що хотіла бути відомою. Не важливо — танцівниця, співачка, акторка... Був період, коли уявляла себе моделлю, потім — танцівницею, бо з шести до 12-ти років займалася хореографією у моєму рідному Свердловську. Ходила і на гімнастику... Та куди я тільки не ходила (сміється. — Г. Я.). І це попри те, що з дитинства я дуже сором’язлива.

— Якою були ученицею у школі?

— Була старанною і чемною. Мене дивували хлопці і дівчата, які сварилися і обзивали одне одного. Було за них соромно. Та якщо клас тікав з уроків, з задоволенням підтримувала. Не належу до тих, хто залишиться сам. Не люблю виступати у ролі білої ворони. Траплялося, що не встигала підготуватися до якогось уроку, іноді списувала домашнє завдання, однак завжди знала, що відповісти біля дошки.

— Коли ви вперше заспівали на сцені?

— Брала участь у програмі «Крок до зірок». Тоді мені було 13 років. На той час вже серйозно займалася вокалом. Коли ми з батьками переїхали з Луганської області до Києва, почувалася не у своїй тарілці — нова школа, однокласники, інші сусіди. Займатися хореографією не могла, бо мені не підходила жодна студія. Тато запропонував спробувати заспівати. Він і сам музикант. Знайшов оголошення у газеті, і пішли на прослуховування. З легкої руки батька і стала співачкою.

— Ви взяли мамине дівоче прізвище — Бушміна. Окрім цього, ще й ім’я Яна змінили на Єву. Чому саме на Єву?

— Коли прийшла на «Фабрику зірок», мені відразу сказали, що мушу змінити ім’я і прізвище. Ім’я Єва мені придумали на «Фабриці», а стосовно прізвища сказали, що мушу подумати сама. Я запропонувала так багато прізвищ, не лише українських, а й німецьких, але нічого їм не підходило. Костянтин Меладзе тоді сказав: «Може, у твоїх родичів були якісь цікаві прізвища?». Кажу: «Мама у мене Бушміна». Затвердили з першого разу.

— Як вас вдома називають?

— Попри те, що маю два імені, бабуся називає мене Розочкою. Мама — донечкою. Друзі розділилися на два табори: одні називають Яною, інші — Євою.

— Три роки співали у «ВІА Грі». Як туди потрапили?

— Після закінчення «Фабрики зірок» Костянтин Меладзе запропонував стати учасницею групи. Я відразу погодилася. І співала там доти, поки не закрили групу. Ми з Альбіною чесно допрацювали до кінця. Ми знали, коли група закриється, тож паралельно працювали кожна у своїх проектах.

— Так гарно співала «ВІА Гра», і раптом її не стало. Чому?

— Стався якийсь накал емоцій, і група, як машина, вичерпала свій ресурс. Костянтину вже не писалося, нам також щось було не так. Все йшло до того, щоб кожен зайнявся сольною кар’єрою. А коли на групі було поставлено крапку, вже через тиждень Костянтин Меладзе зрозумів, що не може жити без «ВІА Гри».

— Знаю, що ви водите автомобіль. Часто порушуєте правила?

— Дуже люблю їздити за кермом. До пологів була екстремалкою, а зараз постійно себе стримую, бо на мене чекає вдома моя крихітка. Та й нікому не потрібні оці гонки по вертикалі, бо відомо, до чого вони призводять. А правила всі порушують.

— Коли зупиняють даішники, як з ними «домовляєтеся»?

— Було кілька випадків, коли мене впізнавали і відпускали. Їжджу давно і завжди однією й тією ж дорогою. Якось мене зупиняє працівник ДАІ і каже: «Ну та це ж точно вона! Миколо, ходи сюди! Це вона! Нам казали хлопці, що цією дорогою їздить Єва Бушміна, а ми не вірили». Але часто не впізнають. Думаю, через те, що у будні я — без макіяжу, не одягнута у концертну сукню, а у спортивний костюм і кросівки.

— Виходить, ваш стиль одягу — спортивний?

— Джинси, зручні светри, куртки. На підборах ходжу хіба що на сцені. У вільний від роботи час одягаюся у максимально зручні речі. Влітку дозволяю собі одягнути босоніжки на каблуку, сарафани, легкі сукні...

— Яким прикрасам надаєте перевагу?

— Ніяким. Мені це все подобається купувати. Маю браслети, сережки, перстені... Але як тільки доходить до вбирання, соромлюся. Не уявляю себе у ролі розцяцькованої ялинки. Не можу одягнути яскраву брошку чи коралі, бо мені здається, що всі почнуть звертати на мене увагу. Надаю перевагу скромному зовнішньому вигляду.

— Любите готувати?

— Готувати вмію все, або майже все. І перші страви, і різноманітні делікатеси з заморською рибою... Іноді можу скористатися рецептом з кулінарної книжки. Але не маю на це часу. Та і потреби такої нема, бо, як правило, готую лише сніданок. Гості до мене не приходять (сміється. — Г. Я.). Бракує на посиденьки часу. Як тільки маю вільну хвилину, хочу побути вдома з Едітою. Відпочиваю, коли прибираю. Мені це так подобається — люблю чистоту і люблю, щоб все було на своєму місці. Якщо речі не там, де мають бути, — для мене це трагедія. Витягаю все зі шафи і складаю. Як і кожна жінка, коли одягаюся, маю проблему: нема що одягнути. Це при тому, що одягу — море. Якби мала дві пари джинсів і дві футболки, такої проблеми не було б. Тому раджу жінкам: не страждати від малої кількості гардеробу, бо проблема залишається та ж сама.

— Дотримуєтеся дієти?

— До вагітності це було правилом номер один. Це не можна і дієтою назвати, бо я практично нічого не їла. Займалася спортом, тому і їла щось таке легеньке, як-от салатик чи рибка на паровій бані... Під час вагітності на цьому поставила крапку, бо треба було думати не про себе, а про дитину. А зараз також мушу нормально харчуватися, бо годую грудьми... n

Розмовляла Галина ЯРЕМА.

Фото з родинного альбому

Єви Бушміної.

Київ.

Єва Бушміна (справжнє ім’я Яна Швець) народилася 2 квітня 1989 року у Свердловську Луганської області. Українська співачка, колишня солістка групи «ВІА Гра». У 2001 році родина перебралася до Києва. У столиці Яна вступила в естрадно-циркову академію на факультет естрадного вокалу. Була солісткою групи Lucky, телеведучою «Гутен Морген» на телеканалі М1, танцювала у балеті The Best, була учасницею третьої української «Фабрики зірок». До складу «ВІА Гри» потрапила у 2010 році. Через два роки Єва Бушміна вийшла з групи і розпочала сольну кар’єру. У січні 2013 записала перший сингл «Собой» і зняла кліп.

Виховує доньку Едіту, яку народила 25 червня 2013 року.