Передплата 2024 «Добрий господар»

«Десь протягнуло – відразу в ополонку»

Подружжя пенсіонерів-моржів ні дня не може прожити без спорту

Двокімнатне помешкання пенсіонерів- моржів Ірини та Володимира Павлових — це справжній клуб здоров’я.

У коридорі стоять три велосипеди, поруч — дошка для вінд-серфінгу, на дверях — боксерська груша. Посеред вітальні — тенісний стіл, у кутку — столик з гігантськими шахами...

Подружжя Павлових — 72-річний пан Володимир і 71-річна пані Ірина — давно на пенсії. Та нудьгувати чи пліткувати про політичні баталії під під’їздом часу не мають. У минулому обоє працювали архітекторами. Володимир Васильович був членом художньої ради Союзу, згодом — України. За свій винахід — систему мобільних блоків багатофункціонального призначення (меблі для маленької квартири. — Авт.) — у 80-х у Москві на виставці отримав золоту медаль. Тепер пара живе для себе, насолоджуючись кожною миттю життя...

Павлови живуть у двокімнатній квартирі у центрі Львова. Усюди — картини, які пише подружжя. Одна кімната для творчості, у другій — спортзал. “Коли довго працюємо над картинами, — пояснює Ірина Костянтинівна, — аби зігрітися, граємо в теніс. — Рахунок не ведемо — для задоволення”.

Пан Володимир відвідує секцію волейболу, пані Ірина полюбляє плавання. Без спорту подружжя не може ні дня. “В юності займався гімнастикою, акробатикою, — розповідає чоловік, — взимку катався на ковзанах. Останні шість років ми з дружиною — нештатні інструктори на ковзанці.

Понад 20 років подружжя загартовується. Щоранку — відро крижаної води на голову і зарядка босоніж. “Почали без підготовки, — пояснює пані Ірина. — Було 12 градусів морозу, коли вперше вилили на себе відро води. Навіть нежитю не було! Якось мала запалення, лікарка прописала антибіотики і наказала в жодному разі не купатися. Я пішла і... занурилася в ополонку. Все, як рукою зняло. Відтоді піґулок не приймаю. Десь протягнуло — в ополонку”.

“Якось вранці вийшли босоніж на сніг у Славському, — долучається до розмови пан Володимир. — Занурилися у сніг з головою, облилися водою. А все навколо аж тріщить. Глянули на термометр — 33 градуси морозу”.

“Я у 70 років вперше піднялася на Говерлу, — хвалиться пані Ірина. — Раніше по кілька разів на рік їздили у Карпати. Зараз такі подорожі не завжди по кишені”.

На Шацьких озерах пан Володимир із зятем бороздять хвилі на вінд-серфінгу. “Це важко, — пояснює. — На ходу треба з води підняти парус”.

Активний спосіб життя Павлови доповнюють правильним харчуванням. Головне правило: якомога більше овочів, трохи м’яса. “На сніданок готую велику миску овочевого салату, — ділиться пані Ірина. — М’ясо вживаємо два рази на місяць. Жодних консервів, ковбас чи сосисок. Більшість страв готую на пару. Чаї робимо свої — із зібраних власноруч влітку трав у лісі та саду”.

Павлови разом уже майже півстоліття. Запевняють, спільні інтереси та захоплення зробили їхній шлюб ще міцнішим.