Який «кінець світу»? – Різдво незабаром!

Не дай Боже, щоб хтось себе «накрутив»…

Володимир БОНДАРЕНКО, народний депутат України

Час від часу люди придумують собі різні «казки», їх переживають. Для мене сьогодні важливішою є підготовка до Нового року, до великих свят Різдвяних, які починаються від дня Св. Миколая. Нам треба не забувати, що у цьому житті нелегкому є якісь світлі моменти, тому безпідставно впадати у страх не варто. Не вірю у те, що «щось буде». Не дай Боже, щоб хтось «накрутив» себе до такого ступеня, щоб вчинити якусь техногенну катастрофу чи щось на зразок трагічних витівок Брейвіка або подібного йому терориста у Штатах …

21 грудня має пройти у приємних турботах. Я особисто цього дня буду в етнографічному комплексі «Українське село» під Києвом, займатимуся підготовкою до зимових свят. Туди запрошено багато гостей, треба їх належно зустріти, щоб ці свята їм добре запам’яталися, відвернули увагу від нагальних проблем.

Усі страхи — від неробства!

Мирон ПРОКОПІВ, житель с. Гранки-Кути Миколаївського району, член Національної спілки журналістів

Смішно, що люди такими дурницями займаються. Продукти скуповують, бункери будують… Цю чутку розпустили для того, щоб побільше витягнути у нас з вами грошей. Боятимуся я «кінця» світу» чи не боятимуся — що від того зміниться? Всі, хто вірить у Бога, знають, що тільки Господові єдиному відомо, буде чи не буде кінець світу. Ніхто інший про це не знатиме — жодні просвітителі, місіонери чи представники племені майя. А той, хто складав той «фатальний» календар, напевно, скоротив його або… запив.

День 21 грудня я проводитиму так само, як 20 грудня, як 22-е. У нашому селі жодних панічних настроїв немає. Всі ці страхи і балачки — від неробства! Комусь нема чим зайнятися. Наші люди з ранку до вечора працюють і нічого дурного до голови собі не беруть — ріжуть січку, годують худобу і птицю, рубають дрова. Готуються до свят. Кого нудьга від лінощів береться, той видумує «кінець світу». А якщо вже на те пішло, то для українського села через неувагу з боку держави «кінець світу» давно настав. Та, попри це, люди все одно дають собі раду…

«Атмосферу вчені пробили антенами. Техніка порушила наше життя...»

Олена ЯЩЕНКО, приватний підприємець

Що буде 21 грудня? — другий день після свята Миколая… А про «кінець світу» і говорити не хочу. Бо не вірю у це. Бажаю, щоб усі люди буди живі, здорові і щасливі. Ми живемо надією, що кінця світу не бу-де! Ніхто нічого у моїй крамничці надмірно не закуповує — все як завжди (хоча пані Леся із сусіднього магазину «Квіти» каже, що у неї всі свічки викупили).

Чула, що деякі люди з нервовими розладами через отой «кінець світу» потрапили до лікарні. Забагато було негативної інформації. Для слабохарактерних це дуже погано, з’являється мандраж. Дехто вказує, що нинішня непогода і є сигналом «кінця світу». Балачки! Але привід для того, щоб задуматися, є. Уже літа не такі благодатні, як колись були. Нашу атмосферу пробили вчені всякими цими мобільними телефонами, супутниковими антенами. Техніка порушила наше життя. Мої бабуся-дідусь колись розповідали, що у їхні часи діти ходили по землі босими, їли моркву, витягнувши її із землі і обтерши рукою, холодну воду криничну пили, яблука гризли, не побризкані «хімією» — і здоровими були. Слова «рак» не існувало…

«Кінця світу» не буде! У мене на майбутнє тільки оптимістичні плани. Треба молитися Богу і дякувати Йому за те, що живемо на цьому світі. Незабаром Різдво — то який може бути «кінець світу»?!

Який ще апокаліпсис? Треба готувати річні звіти

Мирослав ПОПОВИЧ, академік, директор Інституту філософії

Кінець світу? Це щось абстрактне, вилами по воді писане. Мені нема коли перейматися всякими дурницями, бо постійно зайнятий серйозними справами. До того ж наближається кінець року, і мені, як і будь-якому адміністратору у кожній установі, треба готувати всякі звіти. Якби наближалася якась катастрофа у космосі, то це давно було би предметом серйозного обговорення вчених. Цього нема. Так що не треба забивати собі голову! Намагаюся використати кожну вільну хвилину для того, щоб працювати головою, а не іншим місцем, як робить це дехто. За цією зайнятістю навіть не бачу, коли неділя, а коли — будній день…

«Час ікс» вигадали, щоб лякати когось або вдавати із себе надто розумних

Андрій КАПРАЛЬ, соліст гурту «Піккардійська терція»

Я — християнин, тому не маю права вірити у те, чого не знаю. Зрештою, ніхто з нас не знає, коли цей кінець світу настане. Хоча, судячи зі ситуації, яка зараз є у цілому світі, він потихеньку наближається…

Мої колеги-піккардійці «кінець світу» сприймають як жарт. Можливо, якесь плем’я його вигадало для того, щоб чимось людей лякати або вдавати із себе надто розумних.

Кожний із нас приходить на цю землю, і кожний йде з неї. Всі ми тут — «туристи». І коли присуджено нам піти з цієї землі, невідомо. А зараз ми усі маємо жити і прагнути потрапити у Царство Боже…

А у Поморянах змели з прилавків сірники, свічки…

Євген ФРАНЧУК, водій мікроавтобуса-«хлібовозки» (Тернопільська область)

Вірю у кінець світу — чому не вірити? Але люди самі себе швидше знищать, ніж із планетою Земля щось апокаліптичне станеться. Зруйнують себе всякими війнами, неповагою до екології, одне до одного. А подивіться-но, як ми харчуємося! Фактично нічого натурального не вживаємо, все — штучне. То звідки здоров’я візьметься? Це ще гірше, ніж кінець світу…

А 21 грудня нічого страшного з нами не станеться. Хоча паніка серед людей відчувається. Недавно завозив хліб у Поморяни Золочівського району. У тамтешньому магазині вже навіть сірників, свічок немає, продавець каже, що перелякані люди все вимели. Багато шкодить ажіотаж. Продавець у селі Шайбівці розповідала мені у понеділок, що увечері подивилася по телевізору передачу про «кінець світу», то так голова розболілася, що всю ніч не могла заснути…