Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Гармидер на вулиці Алли Горської тепер видно із космосу…

Вулиця Алли Горської, що біля Привокзального ринку, набула “світової слави”. Гармидер, який твориться там, після того, як ідуть додому торговці, тепер може побачити кожен — через сервіс Google Earth. Саме туди хтось із користувачів завантажив світлину брудної, закиданої папірцями львівської вулиці...

До редакції ВЗ звернулися мешканці вулиці Алли Горської. Люди у відчаї. Доки торговці ведуть боротьбу за право продавати, ці львів’яни виборюють право на нормальне життя.

«Ще тільки світає, а під нашими вікнами шумно, — говорять. — Хочеш-не-хочеш, доводиться вислуховувати усі новини балакучих перекупок. Приїздять машини, розвантажують товар. Удень — взагалі жах. Інколи і двері під’їзду відчинити неможливо, бо хтось у них вперся. Доки пройдеш між товаром, виходячи з дому, тебе кілька разів обізвуть різними словами. І спробуй пояснити, що ти тут живеш...»

«Тут винна тільки міська рада. Адже Привокзальний ринок був створений як ринок для селян. Тепер же там продають все що завгодно: калоші, вишиванки, китайський ширвжиток, тільки не сільгосппродукцію. Селянам зі своїм товаром ніде дітися, і вони починають торгувати на вулиці. Міліція намагається їх вигнати, але стражі порядку тут безсилі. Силу проти цих людей вони застосувати не можуть, бо торговці починають їх проклинати, мало у бійку не лізуть. — говорить мешканець вулиці Володимир Обривко. — Міська влада обіцяла, що селянам віддадуть ділянку на території трамвайного депо. Стільки часу минуло — а на території депо ніхто нічого не почав облаштовувати».

Жителі розповіли, що кілька днів тому бачили таку картину: міліція почала виганяти торговців з вулиці, потім приїхав хтось із чиновників — і розгін зупинили…

Люди скаржаться також на те, що неподалік їхніх осель розташований і смітник ринку. «А на місці колишнього смітника облаштували нові торгові точки», — говорять вони. Показують мені фото вулиці вісімдесятих років. Території не впізнати. Ще якихось три десятиліття тому тут панували чистота і спокій. Барвисті клумби, рядками росли туї…

До кого тільки не зверталися мешканці: і до міської влади, і до санепідемстанції, і в міліцію. Усюди отримують лише відписки. Отих відписок у них назбиралися вже цілі стоси.

Щоб вивчити ситуацію зсередини, кореспонденти «ВЗ» і самі трохи поторгували на вулиці Алли Горської. Розклалися під будинками з газетами. Через 15 хвилин наспіли міліціонери. Попросили піти геть. Перекупки, і ми разом з ними, пішли. Але через кілька хвилин уся «зграйка» осіла практично на тому ж місці. І так до чергового приходу міліції. Серед торговців відчутна “ротація” — той, хто продав свій товар, поспішає геть. На його місце приходять інші. Коли міліціонери намагаються натиснути на торговок, ті вдаються до “важкої артилерії” і гуртом починають соромити та проклинати стражів порядку…