Передплата 2024 «Добре здоров’я»

За чотири тисячі гривень — фото на згадку

Зробила собі дівчина, яка мріяла працювати у модельному бізнесі, а стала жертвою аферистів.

Чого тільки не вигадують аферисти, щоб нажитися на простих довірливих людях. І скільки б не попереджали і не застерігали у пресі про нечистих на руку і совість виродків, наївні люди все одно потрапляють на їхній гачок. Стала жертвою шахраїв і Ольга Ю. зі Львова.

Ольга вийшла заміж кілька років тому, народила дитину. Вже би й час виходити на роботу. За спеціальністю, яку здобула в училищі, працювати не хотіла. Каже, не для неї така робота. Чоловік дорікав, що мусить її одягати і годувати. Якось дивилася передачу по телевізору, де подіумом ходила модель. Модельне агентство запрошувало на кастинг дівчат, було вказано номер телефону. Ольга набрала той номер. Молодий жіночий голос відповів, що саме зараз оголошено кастинг, і запросила приїхати до Києва. Окрилена дівчина 13 грудня 2011 року поїхала підкоряти столичний подіум...

Через три тижні Ользі зателефонував хлопець з Києва, який назвався Іллею і “ощасливив майбутню топ-модель”, сказавши, що її відібрали на кастингу. Треба приїхати, щоб укласти трудову угоду і зробити портфоліо (фотосесію). Для цього треба мати при собі чотири тисячі гривень. Тільки виконавши усі ці умови, дівчина зможе просуватися у модельному бізнесі.

— А якщо я заплачу такі великі гроші, а потім щось виявиться не так — тоді що? — засумнівалася Ольга.

— Такого бути не може. Ми — чесна фірма. Давно працюємо на ринку моди. Все буде гаразд. Приїжджайте, — переконував Ілля.

Ольга повірила. У січні знову купила квиток до Києва, прийшла уже за знайомою адресою, уклала угоду, вказавши свої паспортні дані, і заплатила за чеком перший внесок — дві тисячі гривень. Точніше, віддала готівку у руки Іллі і його напарниці. Довірлива дівчина навіть не засумнівалася, чому на квитанції про оплату стоїть не назва модельного агентства — ТзОВ “Юніверсал-старс” в особі директора Матвєєва В.А., а у графі “найменування підприємства, установи” — приватний підприємець Пономаренко О.Л. І кругла печатка з... Житомирської області. Підписавши папери, Ілля, який так і не назвав свого прізвища, велів дівчині їхати на фотостудію. За словами Ольги, там їй зробили відповідний макіяж, зачіску. Фотосесія тривала не більше двох годин. У той самий день Ольга повернулася додому, а у серці жевріла надія — нарешті буде робота, і вона стане відомою, тож втре носа чоловікові і усім своїм знайомим.

На початку лютого Ілля знову зателефонував Ользі і поцікавився, коли вона привезе другу половину обумовленої суми. Зима лютувала не на жарт, тож дівчина попросила трохи відтермінувати поїздку або вказати якісь реквізити, куди б вона могла переказати ці гроші. Ілля був невблаганний, мовляв, хочеш мати роботу — виконуй всі умови. Бо інакше розірвуть з нею контракт. І Ольга придбала квитки до Києва і назад, щоб своїми ж руками віддати шахраям ще дві тисячі гривень. Ілля поцікавився, чи є у дівчини закордонний паспорт. Мовляв, агентство відправляє моделей за кордон на міжнародні подіуми.

Минуло ще кілька місяців, а Ольгу ніхто не кликав на жоден тиждень моди до Києва. На початку квітня зателефонувала Іллі сама. Чоловік заспокоїв, мовляв, все буде добре, робота — не за горами. Щоб підстрахуватися з роботою, Ольга ходила на кастинг акторів і у Львові. Мріяла, якщо вдасться, матиме аж дві роботи. З львівського кастингу їй наразі не подзвонили. Перед Великодніми святами Ользі зателефонував незнайомець і російською мовою повідомив, що їй треба на таку-то годину прийти на вулицю Саксаганського, 77. Вона зраділа: ось воно, омріяне щастя! Зібралася і поїхала за вказаною адресою. Але такого номера там не знайшла, бо вулиця Саксаганського — коротка. Ользі здалося, що вона просто не розчула номера будинку, тому зателефонувала на номер, з якого її викликали на зустріч. “Це продюсерський центр?”. — “Це не продюсерський центр”, — почула уже знайомий голос. “Але ж мені сказали, щоб я прийшла, а тут нема продюсерського центру”. — “А де ти є? Зараз усе побачиш”, — відрубав молодик. Ольга зателефонувала Іллі, а він каже: “Як це так — ти злякалася і втекла з Києва?”. Дівчина навіть не зізналася, що сплутала і прийшла на вулицю Саксаганського у Львові, а не у Києві. Вже пізніше знайомі Ольги ходили за цією адресою — там нема жодної організації, а якийсь недобудований будинок, захований за дерев’яною загорожею.

Мабуть, мене якась вища сила тоді вберегла, що я не поїхала до Києва у той день. Бо невідомо, що це за люди і куди б вони мене відвезли. Ілля більше слухавки не брав.

Ольга принесла у редакцію копію укладеної угоди, де вказані усі реквізити “модельного агентства”. Телефоную на номер, вказаний у договорі. Слухавки не бере ніхто. Кілька днів телефонувала даремно. За номером мобільного телефону Іллі відповідає комп’ютер “Зараз, на жаль, відсутній зв’язок з вашим абонентом...”. У договорі вказана й адреса сайту “модельного агентства”. Заходжу, на сторінку, а там написано, що сайт www. UNIVERSALSTARS.COM.UA занесено до... чорного списку сайтів. Шукаю інший шлях. Пишу конкретну назву “Юніверсал-старс”. Знайшла! Подаю цитату: “Достатньо просто подивитися передачу Малахова “Пусть говорят” і “Человек и закон” — й відразу все буде зрозуміло. Зараз цей лохотрон запустили в Україні під назвою “Юніверсал-старс”, а кілька місяців тому він називався “Фейс оф ф’юче”. Назву змінили у квітні 2011 року. Основні методи роботи: агресивна реклама на молодіжних радіо і ТБ. Чим заманюють: розкішний офіс у Києві на вул. Щорса, високооплачувана робота (щонайменше два проекти на місяць, за кожен обіцяють платити по 4 тисячі гривень, з них агентство бере лише 20 відсотків. Заплатити за портфоліо треба 4 тисячі гривень, підганяють з “горящим” проектом... А далі постійне відфутболювання” (подано зі скороченнями).

Ольга не зверталася у правоохоронні органи. Каже, боїться, аби її не знайшли, бо ж залишила їм усі паспортні дані. Хоче застерегти інших, щоб не витрачали намарно стільки грошей на квитки до Києва і не віддавали аферистам власними ж руками неабиякі суми за кілька фотознімків...

Схожі новини