Передплата 2024 «Добрий господар»

Миготлива аритмія: коли серце потребує допомоги

Найнебезпечніші захворювання — ті, які пізно діагностуються, тому що симптоми неочевидні або на перших порах дискомфорт мінімальний. До розряду таких відносять миготливу аритмію — недугу, яка може призвести до небезпечних наслідків, аж до летального результату

Ярослава Байза
Ярослава Байза

Як не пропустити ранніх проявів хвороби, чи можна їй запобігти, — розповідає кардіолог вищої категорії Ярослава Байза.

— Яка ймовірність появи ми­готливої аритмії? Хто у так зва­ній «групі ризику»?

— Є кілька видів аритмії, най­небезпечніша — миготлива, або фібриляція передсердь — найчас­тіше порушення серцевого ритму, що трапляється приблизно у 0,4% населення. Імовірність розвитку миготливої аритмії збільшуєть­ся з віком. Після 40 років ризик її розвитку — 1 до 4. Після 60 років вже 4−6% людей мають ту чи іншу форму миготливої аритмії. У дітей і молодих людей недуга діагнос­тується рідко, і це, в основному, пов’язано з вродженими вадами серця чи хірургічними операціями на серці. Але наявність миготли­вої аритмії не виключена і в моло­дості.

У групі ризику, насамперед, кардіологічні хворі, у яких були інфаркт, серцева недостатність, кардіоміопатії, патологія клапанів серця, вроджені вади серця, які впливають на структуру або функ­цію серця. Якщо у вас є захворю­вання серця, дотримуйтеся при­значеного лікування, щоб знизити ризик розвитку аритмії та усклад­нень, пов’язаних з нею.

Найдраматичніше те, що ба­гато пацієнтів не підозрюють, що у них аритмія, не звертають уваги на легке серцебиття. Короткі на­пади перебоїв з часом переходять в постійну форму. Тоді цю аритмію вилікувати повністю важко, адже відбуваються незворотні зміни в структурі серця. Тому за появи перших ознак аритмії необхідно відразу звернутися до кардіолога.

— Чому миготлива аритмія небезпечніша, аніж просто аритмія?

— Миготлива аритмія небез­печна тим, що нерідко вона су­проводжується тахікардією, тобто підвищенням частоти серцевих скорочень. Якщо передсердя не скорочуються нормально, а їхні м’язові волокна «миготять» з частотою 150−170 і більше ра­зів за хвилину, це свідчить про миготливу аритмію. При цьому на серце припадає колосальне навантаження. В результаті мо­жуть з’явитися болі за грудиною — симптоми стенокардії або навіть інфаркту міокарда. Через аритмію знижується ефективність роботи серця. Це призводить до іншого ускладнення — серцевої недо­статності.

Миготлива аритмія без своє­часного лікування має неспри­ятливий прогноз. Патологія не­гативно позначається на якості й тривалості життя, провокує розвиток важких хвороб. Така аритмія небезпечніша за інші аритмії серця, оскільки вона може призвести до інсульту та інших тромботичних ускладнень. За миготливої аритмії в ліво­му передсерді різко знижується кровотік, починає застоюватися кров, що призводить до утво­рення тромба, який у подаль­шому може спричинити інсульт. Внаслідок тривалого перебігу аритмії погіршується робота серця: послаблюються клапани, розширюються порожнини, по­гіршується скоротлива функція серцевого м’яза, розвивається серцева недостатність.

— Які симптоми повинні на­сторожити пацієнта, щоб все ж звернутися до лікаря?

— За миготливої аритмії симп­томи можуть бути від легких до дуже важких, і лікування може варіюватися від мінімальних змін способу життя і прийому ліків до хірургічного втручання. Перші ознаки миготливої аритмії — на­пади серцебиття нерівномірного характеру з перебоями в роботі серця, задишка і слабкість. Не всі пацієнти відчувають серцебиття, тобто у розмові з лікарем вони не скаржаться на перебої в серці. За­хворювання часто діагностується випадково на ЕКГ, наприклад, під час медогляду або обстеження ін­ших органів.

Людина, якій не байдуже влас­не здоров’я, хоча б один раз на рік повинна пройти повне обстежен­ня, навіть якщо вона вважає, що зі здоров’ям все гаразд. А якщо з’явилися вищеназвані ознаки аритмії, необхідно звернутися до кардіолога, зробити ЕКГ, про­вести добовий моніторинг робо­ти серця (так званий «холтер») та УЗД серця.

— Якщо ми говоримо про ми­готливу аритмію, чи є фактори, які провокують її напади?

— Пусковим сигналом до на­паду миготливої аритмії можуть бути такі фактори: вживання алко­голю; будь-якого моменту можна очікувати проявів аритмії у людей із захворюваннями щитовидної залози (особливо, з її надмірною функцією) та деякими іншими гормональними розладами; часто миготлива аритмія розвивається після хірургічних втручань, інсуль­ту, різних стресів. Аритмію можуть спровокувати метаболічні про­цеси, спричинені ожирінням або надмірним схудненням. Захво­рювання вражає і спортсменів, це так зване «спортивне серце», яке здатне призвести до раптової смерті. Високий ризик розвитку миготливої аритмії у людей, які хворіють на цукровий діабет, осо­бливо, якщо діабет поєднується з ожирінням і підвищеним артері­альним тиском.

— Що відчуває людина під час нападу миготливої аритмії та чи можна самостійно допо­могти собі?

— Частіше напад відчувається як раптове прискорене неритміч­не скорочення серця, що супро­воджується слабкістю, відчуттям нестачі повітря, запамороченням, іноді болями в серці. Якщо напад миготливої аритмії виник у вас вперше, необхідно якомога швид­ше звернутися до лікаря або ви­кликати швидку допомогу. Неза­лежно від самопочуття — важливо зафіксувати порушення ритму на ЕКГ. Перший напад може закінчи­тися самостійно, а може затягну­тися, але усунути його необхідно в межах перших двох діб. Чим довше триває напад, тим склад­ніше його усунути. Якщо напад миготливої аритмії триває довше ніж 2 доби, то усунути його можна тільки після тривалого (3−4 тижні) стаціонарного лікування. Якщо напади миготливої аритмії вини­кали вже не раз, необхідно пора­дитися зі своїм лікарем про те, як поводитися під час нападу, які ліки приймати постійно. Якщо напади миготливої аритмії короткі, хво­рий їх доволі легко переносить, то зазвичай немає необхідності в постійній медикаментозній тера­пії, достатньо прийому препара­ту тільки для зняття пароксизму аритмії (принцип «таблетка в ки­шені»).

— Тобто хворому необхідно постійно мати при собі при­значені лікарем препарати про всяк випадок…

— Так, іноді це може врятува­ти життя, без перебільшення. За стійкої форми миготливої аритмії (триває понад 7 діб) лікар може вибрати як тактику усунення ми­готливої аритмії, так і тактику збереження миготливої аритмії (контроль частоти ритму). Головна проблема за стійкої форми мигот­ливої аритмії полягає не в тому, щоб відновити ритм, а в тому, щоб його ефективно утримати нада­лі. Оцінюючи шанси на тривале збереження нормального рит­му, лікар враховує різні фактори: причину виникнення миготливої аритмії, тривалість захворюван­ня, характер захворювання серця і наявність супутніх захворювань, ефективність призначеного рані­ше лікування.

— Чи можна вилікувати цю недугу?

— Якщо у вас діагностована миготлива аритмія, її потрібно лікувати! Тактика лікування зале­жить від форми та перебігу арит­мії. Розрізняють пароксизмальну форму з нападами серцебиття, але зі збереженням правильного синусового ритму, і постійну, коли аритмія йде весь час без синусо­вого ритму. Перша лінія лікуван­ня — консервативна: медикамен­тозна терапія протиаритмічними препаратами. Основне — зберег­ти синусовий ритм і зменшити кількість нападів серцебиття. За постійної форми мета лікуван­ня — наблизити частоту серцевих скорочень до норми, тобто 60−90 ударів за хвилину. Також пацієнти з миготливою аритмією повинні постійно приймати препарати, що розріджують кров, — антикоа­гулянти. Це необхідно для запо­бігання утворенню тромбів. Піді­брати дозу допоможе грамотний кардіолог, адже слід усунути ри­зик тромбозу і водночас унемож­ливити ризик кровотечі. Існують й інші методи лікування миготливої аритмії, хірургічні у тому числі.

— І традиційне останнє запи­тання: чи можна говорити про профілактику захворювання?

— Можна говорити про те, як вберегти своє серце. Впевнена, що всі добре знають ці прості і на­віть банальні рекомендації, проте мало хто їх дотримується. Отже, найголовніше, звичайно, вести здоровий спосіб життя. А це як мінімум 30−40 хвилин ходьби в день. Здорова дієта — менше солі, копченостей, ковбас, майонезу. Більше фруктів і овочів. Крім того, підтримуйте нормальну вагу; тримайте під контролем артері­альний тиск і рівень холестерину у крові; киньте курити; обмежте споживання кофеїну; контролюй­те рівень стресу.

Виробіть звичку проходити регулярні медичні огляди і не від­кладайте звернення до лікаря за підозр на порушення в роботі серця.