«Наша програма має відкривати футбольний Мундіаль-2020»
Акробат Юрій Карплюк розповів, як працював у Цирку Дю Солей — найвідомішому у світі
/wz.lviv.ua/images/interview/_cover/420080/11904751935168982450425337582422044799889818n.jpg)
Цирк Дю Солей («Цирк Сонця») — найвідоміший і найоригінальніший у світі. Кожне його шоу — феєрична суміш циркових жанрів, театру, спорту, вишуканих костюмів і надзвичайного освітлення. Тут принципово відмовилися від експлуатації тварин і зробили акцент на віртуозній професійності артистів. Працювати у Дю Солей мріє кожен циркач. Не тільки через те, що умови праці й гонорари тут найкращі у світі. Дю Солей — це максимальна творча реалізація артиста, повне розкриття його можливостей і таланту.
Акробат Юрій Карплюк працював у Дю Солей близько року, після оголошення карантину разом із сім’єю повернувся до рідного Львова. На вимушених «канікулах» 33-річний Юрій не сидить склавши руки. Навчав акробатики дитячу команду черлідингу «Львівські ангели». А коли школи закрилися на карантин, почав тренувати групу спортсменів-аматорів.
Чи справді Цирк Дю Солей збанкрутував через пандемію коронавірусу? Як вдалося поспілкуватися з легендарним футболістом Ліонелем Мессі? Наскільки небезпечні циркові трюки і як оплачується робота акробатів? Про це і багато іншого Юрій Карплюк розповів журналісту «ВЗ».
/wz.lviv.ua/images/interview/2020/09/118762710_1765880930219775_4829020645126628617_n.jpg)
— Юрію, як правило, артисти цирку — це сімейна професія.
— Ні, у мене батько — доцент Львівської політехніки, мама — викладач гри на бандурі. Маю брата Богдана. Жартуємо: було у батька два сини — один розумний, другий — у цирку (сміється. — Авт.).
— Як так сталося, що дитина з сім’ї викладачів вибрала для себе саме цирк?
— Був гіперактивною дитиною, хотів займатися спортом. Батьки водили мене на різні гуртки — плавання, дзюдо… У Палаці спорту «Трудові резерви» у Львові побачив картинку: спортсмен робить сальто і напис «акробатика». Замучив тата, щоб мене туди завів. Є відео, де я, 13-річний, після чемпіонату Львівської області з акробатики даю інтерв’ю телебаченню і розповідаю, що після спортивної кар’єри хочу працювати у Цирку Дю Солей. Але шлях до мети зайняв десять років циркового життя.
До 21-го року я займався спортивною акробатикою. Закінчив Львівську політехніку. З хлопцями зі спортшколи створили колектив, «акробатичну четвірку». 2008 року виступали на чемпіонаті України. Там познайомилися з київським хореографом, який поставив нам цирковий номер, і ми поїхали з ним в Іспанію на цирковий фестиваль. Там підписали трирічний контракт із одним цирком.
Спортивні акробати — це готовий «продукт» для цирку. Тільки вдягни у циркові костюми, навчи усміхатися і — вперед. Ми шукали роботу на циркових фестивалях. Туди приїжджають директори циркових шоу і агенти. Працювали десять років з багатьма цирками світу.
— Як потрапили у Цирк Дю Солей?
— Чотири роки тому у Києві був кастинг Цирку Дю Солей. Штаб-квартира Дю Солей — у Монреалі (Канада), а їхній кастинг-відділ виїжджає у столиці спортивних країн, шукає молодих спортсменів. Тривалий час ми з хлопцями не йшли на той кастинг, бо домовилися працювати разом. У Дю Солей усією четвіркою важко потрапити. Вони беруть артиста під конкретну позицію, тому хтось міг опинитися «за бортом». Але, відпрацювавши вісім років разом, вирішили, що треба спробувати. Якщо комусь з нас прийде пропозиція — шукати йому заміну і працювати далі.
Ми показалися на кастингу у Києві. І лише через два роки після цього зі мною зв’язалися з кастинг-дирекції Цирку Дю Солей і запропонували тренувальний контракт. Мені пощастило! Коли я сказав про це своїм хлопцям, ті спочатку засумували. Бо якраз готувалися їхати у Німеччину на вигідний контракт. Але потім всі за мене порадувалися і сказали, що від такої пропозиції не можна відмовлятися.
— Що таке тренувальний контракт?
— У Монреалі, де у Дю Солей величезна тренувальна база, три місяці ми з 8.00 до 20.00 щодня проходили різні тренування: акторська майстерність, фізична підготовка, спеціальні циркові жанри. Мене запросили на участь у номері «Зустрічні гойдалки». Для мене це був зовсім новий жанр, мене три місяці його вчили. Це навчання так само оплачують, як і роботу в цирку. Але після трьох місяців ти їдеш додому. І через деякий час тебе, можливо, візьмуть на участь у цьому шоу.
Я повернувся додому, і ми далі працювали з хлопцями. І лише через рік-півтора Цирк Дю Солей викликав мене на створення нового шоу — «Мессі 10». Це було у жовтні 2018 року, а вже у квітні 2019-го ми були у Монреалі разом з дружиною і маленьким сином.
Шоу «Мессі 10» створювалося з нуля пів року. Воно було присвячено аргентинському футболісту іспанської «Барселони» Ліонелю Мессі. Це були постійні репетиції. Нам вибирали ролі, шили костюми, ми проходили перевірки на витривалість. Бо у Цирку Дю Солей ти не тільки виконуєш свій акробатичний номер, а й граєш на сцені як актор. Мені дали комедійну роль стрикера — хулігана, який оголений вибігає на поле. Таке іноді трапляється на футболі. Звичайно, у мене був спеціальний «нюдовий» костюм. Тобто крім того, що я працював у цьому шоу в акробатичних номерах, ще й мав чотири виходи на сцену в ролі стрикера.
Під час створення шоу режисер і актори спілкувалися онлайн з Ліонелем Мессі, показували йому фрагменти шоу, він казав, що йому подобається, що ні, давав «фідбеки». У Мессі дуже цікава історія, щоб надихнутися, отримати мотивацію рухатися вперед. Програма не розповідає біографію цього футболіста, її ідея — показати, як Мессі може надихати людей. У кожному номері там є персонаж під символічним номером 10. Показуємо, що довга праця завжди приводить до результату.
Із нетерпінням чекали зустрічі з Ліонелем Мессі на прем’єрі. Прем’єра шоу відбулася 2019 року у Барселоні у символічну дату — 10.10 (номер Мессі — 10). Він приїхав на прем’єру, вийшов на сцену, подякував артистам. Потім за лаштунками чекали на фото з ним. Але встигли зробити один-два знімки. Його швидко забрали. Ми були дуже розчаровані. Так чекали на ту зустрічі!
— У вас були великі навантаження у цій програмі?
— Від 6 до 10 вистав на тиждень, крім понеділка. У п’ятницю-суботу-неділю — по дві вистави. Крім самого виступу, маємо важкий макіяж, який самі собі малюємо, костюми постійно змінюємо. Віддача йде максимальна, це фішка Цирку Дю Солей. На шоу збирається багато глядачів — до 3,5 тисячі. Загалом наш тур мав тривати до п’яти років. Але почався карантин…
— І вас розпустили по домах?
— У березні ми з шоу «Мессі 10» були у Катарі на репетиціях, бо наша програма має відкривати фінальний турнір чемпіонату світу з футболу 2022 року. 3 березня у нас було зібрання, де нам оголошували плани на два роки наперед, тобто ніхто не сприймав пандемію серйозно. Тоді планували, що поїдемо наприкінці травня до Буенос-Айреса. А 15 березня через коронавірус закрилися всі кордони. Нам дали фінансову підтримку. Але ситуація з коронавірусом була для всіх ударом.
— Нещодавно читала, що Цирк Дю Солей збанкрутував…
— Де-юре це означає, що організація не може зараз виконати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами. Цирк Дю Солей — гігантська машина. Щороку відкривається по чотири шоу, бюджет кожного — від 10 до 40 мільйонів доларів. Це не рахуючи проплати на рік-два наперед оренди залів для виступів. Величезні суми беруться в кредит, а потім повертаються з виторгу за квитки. Немає квитків — немає прибутку — немає повернення кредиту — компанія зупиняється. Вони «заморозилися», але планують, що після карантину відновлять роботу. Такі шоу, як Цирк Дю Солей, не можуть зникнути.
Наприклад, у Канаді у них є до 4 тисяч штатних працівників, яким треба платити зарплату. Це колосальні гроші. З артистами простіше — наш контракт «заморожується» на період від’їзду. У Китаї вже запрацювали дві стаціонарні програми Цирку Дю Солей, є ще два туринг-шоу, одне з яких у Мексиці. Оптимістичні прогнози нам кажуть, що робота відновиться у березні-2021. Звичайно, мені було прикро, бо я лише рік працював у Дю Солей і відчув усі його переваги. Там справді почуваєшся артистом.
— Акробати часто травмуються? Наскільки небезпечні трюки?
— Досить часто травмуються. Усі виступи — максимальна віддача. Якщо це сальто — воно потрійне! Це все дуже виснажує, і люди травмуються. Наприклад, номер із зустрічними гойдалками, де я працював. Зазвичай гойдалки кріпляться дуже міцно, але в Дю Солей їх модернізували так, що вони кріпилися тільки зі сцени. І ми довго мучилися, бо у нас вилітала гойдалка, й іноді акробати з неї злітали…
— Які зарплати у Цирку Дю Солей?
— Нам заборонено розповідати про зарплату. Але вона вища, ніж в інших цирках світу. Звичайний цирк і Цирк Дю Солей — два різні цирки. «Топом» вважається контракт «Крістмас» — на цілий різдвяний період. За один місяць там можна заробити як за пів року регулярного шоу.
— У Львівському цирку виступали?
— На жаль, ні. Коли ще виступали акробатичною четвіркою, дуже хотіли, але весь час були якісь накладки. Усі родичі просять показати наш виступ. Ми зв’язувалися із львівським цирком, але то щось у нас не виходило, то у них програма була не їхня і вони не могли ставити артистів.
— Сім'я також їздить з вами на гастролі?
— Так, звичайно. Дружина Віра — львів’янка. Почала вести спортивний стиль життя разом зі мною. Багато бігає, віджимається. Кайфує від нашого ритму життя. Віра пройшла курси мейк-апу, у Львові займається б’юті-індустрією. Це їй дуже допомагає, коли їздимо на гастролі, може знайти роботу. Компанія знімає нам апартаменти з кухнею, то Віра кулінарить, займається з малим. Синові Макару у вересні буде два рочки.
— Багато українців працюють у Цирку Дю Солей?
— Багато. У моїй програмі «Мессі 10» було 45−50 артистів, з них 10 — українці. У номері з гойдалками працює 12 людей, з них 8 українців. Я деяких хлопців знав ще зі спорту.
— Українська школа циркової акробатики котирується у світі?
— Так, вважається дуже сильною. Наші гімнасти-акробати зі спорту виходять на дуже високому рівні, Київський цирковий коледж видає потужних артистів. Жонглер з Чернігівщини Віктор Кі (Кіктєв) створив новий стиль у Цирку Дю Солей. Програма «Амалуна» створена довкола нього. Він був перший жонглер, який робив жонгляж із танцем.
У Львові зараз сильна школа спортивної акробатики. Мій тренер Костянтин Кукуруз виховує вже другу четвірку, яка є чемпіоном Європи, зараз стали чемпіонами світу.
— Чим плануєте займатися далі?
— У Цирку Дю Солей хотів би попрацювати хоча б років десять. Там є артисти, які працюють до 55 років і залишаються у добрій фізичній формі. Але головна моя мрія — бути тренером.