«Коли я була вагітна, знімалася у ролі спокусниці»

Акторка театру та кіно Стася Ровінська — про творчість, знаменитих батьків та особисте життя


Стася Ровінська

Незабаром на каналі «2+2» відбудеться довгоочікувана прем’єра третього сезону детективного серіалу «Опер за викликом», у якій головну жіночу роль грає відома телеведуча, акторка театру та кіно Стася Ровінська. Її героїня — чарівна шахрайка Софі — з легкістю обводить навколо пальця не лише кримінальних авторитетів, а й досвідчених оперативників.

Вперше зазнавши неочікуваної поразки, вона змушена співпрацювати з агентом під прикриттям Артемом Трофимовим. Про нову роль, пристрасний танець з актором Павлом Вишняковим, який виконав роль опера Трофимова, та ревнощі чоловіка Стася Ровінська розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналісту «ВЗ».

— Стасю, трохи незвично бачити вас на екрані у такому зухвалому образі лиходійки. А вам до душі образ Софі?

— Звісно! Я взагалі не розумію, як можна братися за роль, спершу не закохавшись у свого героя. Моя Софі — цікава, приваблива дівчина зі сталевим характером і гострим розумом. Раніше я справді ніколи не знімалась у детективних серіалах, але завжди про це мріяла. У дитинстві часто уявляла, як подорослішаю і буду таємним агентом чи шпигункою. Можна сказати, що мрія здійснилася, щоправда, лише на екрані. Крім того, за 24 серії третього сезону «Опера» моя героїня, а разом з нею і я, приміряла багато образів. Йдучи на завдання, Софі постійно змінює «легенди» — дідусь, вчителька, офіціантка.

— Над третім сезоном «Опера» працювали чотири режисери. Це не ускладнювало роботу?

— Насправді, я дуже рада, що за один проект мені пощастило попрацювати з визнаними режисерами. Денис Тарасов, Олександр Пархоменко, Заза Буадзе і Тарас Ткаченко — вони чудові! За їхніми плечима робота не лише у серіалах, а й у великих кінокартинах, які в Україні стали культовими. Коли мені запропонували роль у серіалі і сказали, що знімати буде Тарас Ткаченко, я не могла повірити своєму щастю. Перед цим я подивилась фільм «Гніздо горлиці», який зняв Ткаченко, і була у захопленні! Напевно, це був один з найголовніших аргументів на користь участі у цьому проекті. Звісно, є свої нюанси у тому, що серіал знімають кілька режисерів. Наприклад, хтось бачить мою героїню більш кокетливою, хтось — войовничою, хтось хоче додати більше екшну, а хтось комедійних сцен.

— Нещодавно в ефірі «2+2» вийшов відеоролик, де ви разом із партнером по серіалу «Опер за викликом-3», Павлом Вишняковим, танцюєте пристрасне танго. Треба було спеціально вчити танець?

— Я з дитинства займалась танцями і була впевнена, що ці зйомки будуть легкими. Тим паче, що перед цим ми з Павлом мали не одну репетицію. Але було непросто. Ми десять годин знімали без перерви! Потрібно було не лише вивчити рухи, а й показати стосунки між нашими героями: суперництво, ворожнечу і… симпатію. Все ускладнювало те, що я танцювала на величезних підборах з травмованою ногою. Але мене постійно підбадьорювали знімальна група і Паша, за що я їм безмежно вдячна. Результат того вартий: вийшло правдиво і дуже гаряче!

— У ролику є пікантні моменти. Чоловік не ревнує?

— Я б не сказала, що відео має відверті сцени. Ми хотіли показати напружені стосунки героїв, а не розкривати головну інтригу. Залишається простір для роздумів: чи зможе оперативник Артем Трофимов приборкати норовливу Софі, чи переросте їхня ворожнеча у дружбу, а можливо, і у щось більше. Щодо ревнощів чоловіка — він ніколи не влаштовує істерик або скандалів. Завжди підтримує мене, адже знає, що такі моменти — це лише частина моєї роботи.

— Чи правда, що ви одружилися з чоловіком, навіть не розповівши про це батькам?

— Наше рішення не стало ні для кого сюрпризом. На момент одруження я вже була вагітна. А за таких обставин не потрібно чекати місяць. Тому якогось дня ми прокинулись і вирішили, що настав цей момент: ми хочемо узаконити наші стосунки. Батьків на реєстрацію шлюбу не запрошували. Пішли і одружилися, а потім їм зателефонували.

— Батьки не образились, адже для них цей день не менш важливий, ніж для молодят?

— Вони сприйняли це з розумінням і підтримали нас. Цього дня у мене був спектакль. Друзі і тато прийшли на виставу і привітали нас. Мама була на відпочинку за кордоном, тому привітати змогла трохи пізніше.

— Виходить, гучного весілля не було?

— Я не хотіла пишної сукні, фати і церемонії на тисячу гостей. Тим паче, що розписались ми у січні, а відсвяткувати хотіли, коли потепліє. Тому вирішили провести вечірку пізніше, після народження Евана. Організували таке собі весілля-хрестини. Запросили найближчих. Я одягнула вишиванку, і ми були неймовірно щасливі.

— Ви самі погодилися взяти прізвище чоловіка чи він вас про це попросив?

— Це питання навіть не обговорювалося! Мені подобається моє нове прізвище. Вважаю, жінка повинна при заміжжі переходити на прізвище чоловіка.

— Через два роки у вас народився другий син Еней. Нескладно виховувати дітей з такою маленькою різницею у віці?

— Ні першу, ні другу дитину ми не планували. Але я вдячна долі, що саме так склалося життя. Виховувати малечу не важко, адже дітки у мене достатньо самостійні. Еван, як старший, піклується про Енея, постійно намагається його обійняти, поцілувати, побавитися з ним. Вони дружні, хоча мають різні характери. Я спокійно можу займатися домашніми справами і не переживати, чим їх відволікти на ці півгодини.

— Не боялися, що народження дітей у такому ранньому віці може зашкодити вашій кар’єрі?

— Я вже казала, що ми не планували Евана. Я була студенткою, на четвертому курсі театрального, і ми з Ярославом були закохані одне в одного. Коли я дізналась про те, що в мене буде дитина, зраділа. Звісно, як у будь-якої актриси, у мене були думки: чи не втрачу я ролі, чи не забудуть мене за час вагітності, як довго мені доведеться повертатися до роботи. Але все минуло без драм.

Скажу більше, коли я була вагітна, знімалась у ролі спокусниці. Щоправда, після народження Енея я дуже довго сиділа вдома, і цей період був складний. Я не працювала, весь час присвячувала дітям. Напевно, через це в мене виникло бажання створити власний бренд жіночої білизни. До речі, хочу похвалитися — досить успішний. Недарма кажуть, що вагітні — найкращі стартапери. Але згодом, коли я знову повернулась на знімальний майданчик, часу займатись цією справою не маю.

— Як ваші діти реагують на постійну зайнятість мами?

— Зараз у мене доволі напруений графік, але це не заважає мені проводити час з дітьми. Всі вихідні належать Евану та Енею. До того ж я встигаю щодня відвозити старшого до дитсадка, а якщо зйомки закінчуються раніше, ми проводимо час разом.

Робота — це не перешкода, а ще один доказ моєї любові. З появою дітей я почала працювати ще більше. Річ у тім, що малеча надихає і мотивує на суттєвіші успіхи. Хочеться бути в усьому прикладом для них.

— Бабуся Сніжана бере участь у вихованні онуків?

— Мама називає себе «бабусею-святом». Якщо її попросити, вона, звісно, прийде і побуде з онуками. Але я її розумію: мама своїх справ має багато, плюс малі діти.

— Ваші сини називають її бабусею?

— Ой, вона спочатку хотіла, щоб вони її називали «любимая». «Яка я бабуся?! Нехай мене називають «любимой», — казала вона. Потім просила, щоб називали по імені. Але Еван та Еней називають її бабусею.

— Чи вдається знаходити час на відпочинок з таким насиченим графіком роботи?

— Якщо в мене з’являється хоча б хвилина часу, намагаюсь проводити її з дітьми. Зараз той самий період, коли вони пізнають світ, постійно щось розпитують. Нещодавно Еван запитав у мене: «А люди вмирають?». Багатьох дорослих такі питання лякають. І батьки намагаються втішити дітей фразами: «Ні, звісно! Ти будеш жити вічно. Все буде добре». Я в цій ситуації — за правду. Нехай дитина розуміє, що це нормально, це природний процес, тоді пізніше ця інформація для неї не буде шокуючою.

Тому багато вихідних проводжу з ними за розмовами. А ще, чесно кажучи, я дуже скучила за книгами. Зараз зовсім не вистачає часу на це, хоча раніше просто обожнювала читати. Могла паралельно читати чотири-п'ять книг.

— Яка була перша ваша книга, що найбільше вразила вас?

— У дитинстві тато (відомий український режисер Семен Горов. — Г. Я.) подарував мені «Гаррі Поттера», і ця книга стала найулюбленішою. Я настільки повірила у світ чаклунів, що сама чекала, коли ж мене заберуть до школи чародіїв. Прекрасна казка для дітей і дорослих.

До речі, нещодавно прочитала детектив «Пасажир», який також припав мені до душі. Історія про хлопця з амнезією, якого поліція підозрює у вбивстві. Дуже неочікуваний фінал!

— Одна з ваших перших робіт була у фільмі «Кращий» тиждень мого життя", яку знімав ваш батько, відомий режисер Семен Горов. Як працювалося на одному знімальному майданчику під керівництвом тата-режисера?

— Дуже складно! Коли мене запросили на проби, я не знала, хто режисер. Хоча він про це знав. Приходила на проби зо п’ять разів, а тато-режисер постійно на мене кричав, що все роблю не так, як треба. А потім сказав, що не хоче зі мною працювати. Але продюсери мали щодо цього іншу думку. І я залишилася в картині. Перший знімальний день я проплакала. Йому все не подобалося! А потім вивів мене за двері і, щоб ніхто не чув, сказав: «Якщо ти вважаєш, що я до тебе присікуюся, а ти — велика актриса, то знай: ані перше, ані друге — неправда!». Це було так боляче! А коли зйомки завершилися, тато-режисер сказав: «Дякую тобі! Було так круто! Ти така прикольна вийшла! Така дурненька — у доброму сенсі цього слова!».

— На знімальному майданчику знали, що ви — донька Семена Горова?

— Нікому я про це не казала. І ніколи не хизуюся тим, хто мої батьки. Коли комусь стає відомо і запитують, ніколи не заперечую.

— Відомі батьки вам допомагають робити кар’єру, чи навпаки?

— Коли я вступала в інституту театру і кіно імені Карпенка-Карого, просила, щоб батьки навіть перед входом не з’являлися. Майже з усіма абітурієнтами були найрідніші люди, я ж своїх не допустила. Не хотіла, щоб втручалися. Ніколи не просила, щоб мені допомагали. Не хотіла, щоб за мною тягнувся шлейф моїх батьків.

Хтось погано ставиться до моєї мами — Сніжани Єгорової, комусь подобається мій тато, а комусь — ні. Всі, коли дізнаються, чия я донька, починають сприймати мене по-іншому. Коли іншим давали «поблажки», я ніколи не мала права на помилку. Боялася, щоб ніхто не сказав, що природа на мені відпочиває.

З іншого боку, якщо я чогось добивалася, то й так казали, що все мама з татом «порішали».

— Ви з дитинства хотіли стати актрисою?

— Мене до цього підштовхнула мама. Я ж думала: вступати на міжнародні відносини, чи стати дизайнером, або журналістом… Мама домовилася з актрисою Вірою Кобзарь, щоб позаймалася зі мною. Завдяки Вірі, мабуть, я і вирішила, що можу стати актрисою. Але, насамперед, це мамина заслуга — вона мені підказала чудову ідею.

— Зараз модно бути серіаломаном. Сучасна молодь обговорює деталі відомих культових картин. А ви належите до шанувальників багатосерійних стрічок?

— Зізнаюсь, раніше я не дивилась серіалів. Любила фільми, ніколи не пропускала прем’єри у кінотеатрах. А зараз у мене є список серіалів, які мені дуже подобаються. Незмінну позицію займає американська стрічка «Друзі». І, звісно, серіал «Гра престолів». Перші серії я дивилась з такою собі обережністю, але потім просто закохалась у цей серіал. Пізніше змусила подивитись чоловіка. Він чотири дні геть не спав і переглядав серію за серією.

Фото телеканалу «2+2»