Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Юлія Міщенко: «Глядач зараз хоче бачити серіал про нашу реальність україн­ською мовою»

Про продовження популярного серіалу «Черговий лікар» і закон про україномовні квоти.

Наприкінці літа після успішної прем’єри першого сезону серіалу «Черговий лікар» компанія FILM.UA розпочала зйомку другого і третього сезонів першої україномовної медичної драми «Черговий лікар» на замовлення телеканалу «Україна». Головний автор і керівник проекту “Черговий лікар” Юлія Міщенко, більш відома як співачка і лідер гурту “Таліта Кум”, від початку вірила в успіх повністю україномовного серіалу.

- Попри те, що багато віт­чизняних продакшнів знімають зараз в Україні з українськими акторами, сценарії все одно чомусь російськомовні. Як вдалося зробити «Чергового лікаря» українською?

- Пригадуєте, багато років тому на наших екранах з’явився серіал “Альф” з таким кумедним створінням? “Альф” вперше був продубльований українською. І всі його дивились! Досі у повторах рейтинги дають невмирущі “Леся + Рома”. Канал «Україна» відразу погодився на нашу пропозицію знімати «Чергового лікаря» українською — незважаючи на те, що, за дослідженнями, більша частина аудиторії каналу — це великі міста центру і сходу України. Всі ми розуміємо, що глядач зараз хоче бачити серіал про нашу реальність україн­ською мовою.

- У цьому серіалі основ­ний акцент буде поставлено на літературну мову, чи розмовну, так би мовити, побутову?

- У нас мовне питання загнане у дивний кут... Насправді, мова є мова. Це та мова, якою спілкуються люди. Ми відразу домовилися, що мова буде живою, але у ній не буде суржику. Чистота мови — важлива річ. Ми вживаємо сленг, але не вживаємо суржику.

- А як це сприйняли актори? Якою була їхня реакція, коли вони довідалися, що у серіалі доведеться розмовляти тільки українською?

- Для усіх акторів момент української мови був важливим, навіть вирішальним. Бо у нас проект для денного ефіру, він не найбюджетніший, ми не заманюємо гонорарами, ми заманюємо хорошими сценаріями та цікавими ролями. А ще можливістю розмовляти у кадрі рідною мовою. Іноді у нас виникають суперечки на майданчику щодо наголосів. Різні актори по-різному говорять, як звикли розмовляти вдома, у сім’ї, як і в житті звичайні люди. І у всіх є якісь свої звороти. Ми дозволяємо акторам вставляти свої жарти і слівця. Наприклад, Михайло Жонін, наш лікар Мазур, запустив «шо-шо-шо?» — і воно прижилося. До речі, коли «Лікаря» дублювали для продажу на інші ринки, Жонін сказав, що, на його думку, гумор втратився, бо краще звучить українською. Жарти — важливий складник внутрішнього життя нашої лікарні. Взагалі, вважаю абсурдною ситуацію, коли в Україні треба доводити, що українська мова достатньо жива, цікава і органічна для того, щоб нею писати сценарії і знімати серіали.

- Я так розумію, буде нагода продемонструвати багатогранність української мови? Тобто будуть присутні мови різних регіонів? Чи це буде збірний образ?

- Знаєте, це як Київ. Коли питають: «А ви звідки? З Киє­ва? То відповідь часто лунає така: усі ми з Києва, а звідки ви конкретно — з Тернополя,  Дніпра чи Полтави?». Тобто все це наша країна, але ми всі діти свого міста, містечка, селища, відповідно, одна родина звідти, друга звідти. І у всіх свої вислови, слівця, особливості. Наприклад, у нас є медсестра Семенівна, яку грає чудова Ліля Майборода. За історією, вона працює у парі з лікарем Мазуром. От пані Ліля — а вона у житті україномовна — постійно вставляє свої слівця. Наприклад, у сценарії написано: «Романовичу, у вас в голові вінегрет», а вона каже: «Романовичу, у вас у голові борщ». І цей «борщ» тут справді знач­но цікавіший! Спираючись на органіку акторів, ми створюємо живих людей і живі ситуації.

- У минулому ви — музикант, відома як співачка і лідер гурту “Таліта Кум”. Як прийшли у сценарну справу, що вас до цього спонукало?

- У даному випадку я шоуранер проекту «Черговий лікар». Це означає, що від початку його розробляю, як головний автор, задаю та прописую якісь речі і, відповідно, керую проектом як креативний продюсер. Літературний досвід маю давно, тому що за фахом я філолог, ще у студентські часи писала оповідання. Просто тоді не продовжила цим зай­матись, бо обрала музику, а концентруватися треба на чомусь одному. Так само зараз. Я не їжджу на гастролі, тому що неможливо охопити неохопне. Моя сьогоднішня робота поглинає повністю весь мій час, заледве вистачає на сім’ю.

Ну і, головне, — мені зараз набагато цікавіше робити серіа­льні проекти, аніж писати пісні і виступати з групою.

Писати і вигадувати історії мені завжди подобалось, а у кіно можна ще й втілювати їх на екрані — це неймовірно цікаво. Мені пощастило знайти партнерів на FILM.UA — продюсерів Ірину Костюк і Анну Єлісеєву. «Черговий лікар» — перша наша спільна робота, але точно не остання!

- Чому ви обрали саме медичну тематику? Адже вас нічого не пов’язує з медициною...

- Хвороба завжди загострює багато речей. Лікарняна палата — хороше місце для того, щоб людина щось зрозуміла у своєму житті та переосмислила. Все одно людська історія первинна, саме заради цих історій глядачі дивляться серіали.

- 8 листопада набув чинності закон про квоти на українську пісню. Це не всім сподобалося. Українські виконавці розділилися на два табори. Одні сприйняли закон “на ура”, інші обурюються через його прийняття. Що дасть цей закон для української музики?

- Дасть розвиток. Ми зараз бачимо з позитивного прикладу Польщі, як постійна підтримка національної музики, національного кіно розвинула величезний комерційний ринок. Те саме буде і в Україні — якщо буде відповідна законодавча підтримка.

- Деякі власники радіостанцій бідкаються, що нема якісної української пісні, і буде проблемно кожну четверту пісню в ефір ставити українську. Ваш гурт “Таліта Кум” завжди співав українською. Справді бракує якісної української пісні чи власники деяких радіостанцій хочуть і далі плисти за течією?

- Я постійно чую зараз в ефірі пісні українською, з’явилося неймовірно багато нових цікавих виконавців. Звичайно, всі мають різний досвід, різний професійний рівень. Але будь-якому музичному продукту треба давати майданчик, доступ до слухача і глядача — це принесе розвиток, підвищення професійного рівня.

- Багато українських акторів отримали роботу, бо україн­ський кінематограф по­чав розправляти крила. Тим часом президент Украї­ни Петро Порошенко заветував закон про державну підтримку кінематографії в Україні...

- З позицій інтересів розвитку кіноіндустрії — це, звичайно, велике розчарування. Якщо Україна прийме цей закон, ми відкриємо двері для світу. А коли світові компанії почнуть знімати у нас свої проекти — це дасть якісний стрибок для нашого ринку.

Довідка «ВЗ»

Львів’янка. Закінчила Львівський державний університет, за фахом — філолог. Зі студентських років писала прозу, публікувалась у різних антологіях. Першим місцем роботи була львівська телекомпанія «Міст». Потім як основну діяльність обрала музику, працювала як лідер і продюсер власних груп, найбільш відома з яких «Таліта Кум». Останні сім років працює у кіно. Написала чимало серіальних сценаріїв, зараз працює на студії FILM.UA як шоуранер — тобто від початкової розробки ідеї, формату серіалу —  і «під ключ».

Фото з особистого альбому

Юлії Міщенко.

Схожі новини