Поліомієліт повернувся!
Лікарка закликає батьків вакцинувати своїх дітей. Це – єдине, що гарантує 100% захист від паралічу й смерті
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/445180/poliiemiielit.jpg)
Чотири роки відносного спокою — і от знову: на Рівненщині виявили випадок гострого млявого паралічу у дівчинки віком 1 рік і 4 місяці. Ще шестеро дітей з тієї ж сім’ї хворіють безсимптомно. Всі вони невакциновані — батьки відмовилися робити щеплення своїм нащадкам начебто із релігійних міркувань. Востаннє спалах поліомієліту в Україні фіксували у 2015 році, і країні знадобилося два роки, щоб його подолати.
У світі про поліомієліт уже й не згадують, але продовжують вакцинувати дітей від цієї хвороби, адже на мапі залишилося три країни, де циркулює дикий штам — Таджикистан, Афганістан та Пакистан, і вакцинацію не припинять доти, доки поліомієліт не вдасться подолати у глобальному вимірі. Так, як це було з натуральною віспою, останній випадок якої зафіксовано у 1977 році у Сомалі. Цю страшну недугу, яка, за приблизними підрахунками науковців, за 14 століть забрала 1 мільярд життів, людству вдалося побороти завдяки масовій вакцинації.
Що це за захворювання таке — поліомієліт? Як відбувається зараження, які симптоми викликає, до яких наслідків може призвести та як йому запобігти, про це ми запитали лікарку-епідеміологиню Львівського міського відділу обласного лабораторного центру МОЗ України Ірину Кручковську.
«Поліомієліт (з грецької „поліос“ — сірий і „міелос“ — мозок) — це гостре вірусне захворювання, яке може призвести до паралічу. Зазвичай перебіг цієї хвороби безсимптомний, однак підступність вірусу поліомієліту полягає у тому, що він здатний проникати у нервову систему, пошкоджувати відділи сірої речовини спинного мозку і призводити до незворотних порушень», — розповідає фахівчиня з епідеміології.
Тривалий час людство було безсилим проти цієї хвороби. У середині ХХ століття захворюваність на поліомієліт у США та європейських країнах набула масштабу справжнього національного лиха. Щороку у США виявляли більш ніж 50 тисяч випадків інфікування. Тож перед ученими й медиками поставили завдання — за короткі терміни створити діючу вакцину проти поліомієліту. У середині 50-х років минулого століття така вакцина була створена. Американці вишиковувалися у довжелезні черги, аби зробити щеплення. Завдяки масовій вакцинації епідемію поліомієліту вдалося подолати: якщо у 1980-х кількість випадків зараження становила близько 400 тисяч, то вже після 2001 року цей показник знизився до 1 тисячі, тобто у 400 (!) разів менше.
«Щодо ситуації в Україні, то поки що вона виглядає досить тривожною, оскільки лише невелика кількість населення вважає за необхідне вакцинуватися від поліомієліту», — констатує лікарка.
Згідно з Календарем профілактичних щеплень, перші два щеплення в Україні роблять інактивованими поліомієлітними вакцинами (ІПВ) у віці 2 і 4 місяці, а третє — оральною вакциною (ОПВ) у віці 6 місяців. Далі проводять ревакцинацію у віці 18 місяців, 6 і 14 років.
У 2019 році рівень охоплення щепленнями в Україні проти поліомієліту становив 20% (за необхідних 95%). ЮНІСЕФ закликав українську владу вжити термінових заходів для запобігання спалаху поліомієліту у країні, адже збудник поліомієліту поширюється дуже швидко, і заразитися ним дуже легко.
«Майже у 95% випадків захворювання ніяк себе не проявляє. Приблизно у 3−4% хвороба „маскується“ під кишкову інфекцію або інфекцію дихальних шляхів. В одного інфікованого з 200 розвивається незворотний параліч, — наголошує Ірина Кручковська. — Паралітична форма поліомієліту — найскладніша. Розвивається, коли вірус проникає у нервові клітини, які відповідають за роботу м’язів. Параліч (його називають гострим млявим паралічем) виникає раптово. Хвора людина не може ходити, а інколи — навіть вільно дихати, бо вражатися можуть і ті нервові волокна, які відповідають за роботу м’язів грудної клітки».
Поліомієліт можна назвати хворобою «брудних рук». Поліовірус досить стійкий в умовах зовнішнього середовища, а в організм людини може потрапити із зараженими харчовими продуктами чи водою. Джерело інфекції — людина (хвора або носій, у якого перебіг захворювання є безсимптомним). Збудник протягом кількох діб виділяється через рот, а потім ще впродовж кількох тижнів, а іноді й місяців — із випорожненнями. Зараження може відбутися повітряно-крапельним шляхом, але частіше — фекально-оральним внаслідок потрапляння вірусу до рота через забруднені руки, їжу і предмети побуту.
За словами епідеміологині, випадки захворювання, як правило, реєструють влітку та восени. Найчастіше хворіють діти віком від пів року до п’яти. У більшості випадків захворювання викликається вірусом типу I. Після перенесеного захворювання формується стійкий типоспецифічний імунітет.
«Після того, як вірус потрапить в організм людини, перші клінічні ознаки захворювання виникають на 7−14 день. Форма захворювання може бути як дуже легкою, так і вкрай важкою. Для поліомієліту характерна гостра початкова стадія, яку ще називають препаралітичною. Вона вирізняється гострим початком, різким стрибком температури, шлунково-кишковими розладами й катаральними проявами. Досить часто виникають:
- сильний головний біль;
- млявість;
- блювота;
- висока стомлюваність;
- сіпання м’язів;
- сонливість або безсоння;
- біль у м’язах спини та у самому хребті.
Такий стан може тривати від трьох до п’яти днів. Якщо попередньо була проведена вакцинація, захворювання завершується на цій стадії, і хворий одужує. За відсутності вакцинації настає друга стадія — паралітична, яка характеризується такою симптоматикою:
- знижується температура тіла;
- припиняються сильні болі у м’язах;
- виникають паралічі і парези (неповні паралічі. — Авт.) — головним чином у нижніх кінцівках, але також (хоч і рідше) можуть уражатися м’язи шиї, тулуба, преса і дихальна мускулатура. Тонус м’язів істотно знижується;
- через 1−2 тижні можуть виникати вивихи суглобів і розвиватися м’язова атрофія", — перелічує епідеміологиня.
Третя стадія — відновна. Вона триває від чотирьох до шести місяців, після чого темп відновлення різко знижується і залишаються м’язові атрофії та контрактури (обмеження рухливості суглобів. — Авт.).
Четверта стадія — залишкові явища. Для цієї стадії характерні залишкові, стійкі, мляві паралічі, деформації, викривлення хребта і контрактури.
Ризик летальних наслідків за поліомієліту становить 5−25%. Смерть виникає переважно через параліч дихальної мускулатури.
Як відомо, будь-якій хворобі завжди легше і дешевше запобігти, ніж потім боротися з її наслідками. У випадку з поліомієлітом ситуація виглядає ще більш драматичною. На жаль, вилікуватися від цієї недуги неможливо, але хороша новина полягає у тому, що майже зі 100%-ою вірогідністю їй можна запобігти. «Єдина можливість це зробити — провести щеплення від поліомієліту», — наголошує Ірина Кручковська.
Читайте також: Поліомієліт перемогли у світі, але чому він можливий в Україні?