Торвальдсен у Львові

Видатний скульптор ніколи не був у нашому місті, але тут зберігається кілька його творінь

У Львові є творіння одного з найвідоміших європейських скульпторів початку ХІХ ст. - Бертеля Торвальдсена (1770 - 1844 рр). Торвальдсен ніколи не був у Львові. Данець за походженням, він сорок років жив і творив в Італії.  Різцю митця належить величезна кількість скульптур, серед  яких - пам'ятники Юзефу Понятовському, Миколі Копернику у Варшаві, Джорджу Байрону у Кембриджі, папі Пію VІІ в соборі Святого Петра у Римі. У Копенгагені ж Торвальдсен заснував музей свого імені, де й був похований.

Визначним твором Торвальдсена у Львові є мармуровий надгробок в елліністичному стилі Юзефі Дунін-Борковській, вмурований в Домініканському соборі 1816 року.  Пам’ятнику притаманна дивовижна простота й благородство ліній. До нього можна вільно підійти й оглянути. Перебуваючи в Римі, пам’ятник замовив для своєї матері  граф Станіслав Дунін-Борковський, відомий галицький громадський діяч, вчений-мінеролог.

У Львівській галереї мистецтв зберігається надгробок, який Торвальдсен виконав на замовлення графині  Олени Понінської для своїх померлих дітей.  Графиня була непересічною особистістю. Писала романи французькою мовою, захоплювалася музикою, живописом.  Поховавши двох дітей, щоб якось відійти від горя, 1834 року поїхала до Рима. Там познайомилася з Бертелем Торвальдсеном. У вересні 1834 року Понінська  замовляє у скульптора надгробок. Він мав  бути із карарського білого мармуру з плоскорізьбою чотирьох фігур: матері, дітей та ангела. Головна  вимога - щоб фігури її й дітей були портретовані й натуральної величини. Торвальдсен зробив ескізи, а в квітні 1835 року вони з графинею уклали контракт, текст якого зберігся.  Торвальдсен отримує завдаток в сумі 500 римських скудів, а решту – 1500 скудів - виплатила Понінська по завершенні роботи 1842 року. Якийсь час надгробок виставляли у Львові, а потім відправили до Червоногороду й встановили в каплиці – місці поховання дітей Понінської.

Цікава історія потрапляння надгробка до Львівської картинної галереї. Музей Торвальдсена в Копенгагені шукав твори скульптора і, зокрема, мармуровий надгробок, який замовила графиня Олена Понінська. Наукові працівники галереї Володимир Вуйцик і Володимир Любченко 1961 року, довідавшись із публікацій 1912 року, що надгробок  був встановлений в каплиці в Червоногороді, поїхали на місце, розпитали місцевих жителів і знайшли-таки зруйновану каплицю, де у стіну був вмурований відомий з описів мармуровий рельєф. Науковці вибивали рельєф ломом зі стіни, побоюючись, аби камінь не впав на голову. Скульптуру перевозили в соломі, яку допомогли настелити в кузов місцеві жителі. У Львові творінню Торвальдсена не пощастило: тодішній директор  Філонов  спустив його до пивниці, не захотів давати в експозицію. Надгробок встановили в експозиції лише 1962 року, з приходом нового директора Бориса Возницького, який власноруч зробив йому гіпсове обрамлення.

З іменем Торвальдсена у Львові пов’язують виготовлення великої чавунної вази, що вже майже 200 років  прикрашає місто. Стоїть вона при вході до парку ім. Івана Франка. Спочатку ваза стояла на площі Смольки (тепер Григоренка), пізніше - на клумбі навпроти будівлі Галицького сейму (нині Університет), а з 1960 року - на теперішньому місці, де раніше був пам’ятник галицькому наміснику Голуховському. Вазу створив учень Торвальдсена, краківський скульптор Кароль Цептовський у 1829 році. По периметру ваза прикрашена барельєфом, запозиченим у Торвальдсена. Барельєф називають по-різному: «Алегорія життя», «Течія людського життя», «Віки любові». Зимою можна підійти до вази (не заважає квітник) і роздивитись зображення. А саму вазу  називають “Кубком кохання”.