Жонглер, який не дозволяв правій руці бачити, що робить ліва

За президентства Рузвельта США впевнено взяли «новий курс».


71 рік тому, 7 листопада 1944 року, Франкліна Делано Рузвельта, автора “нового курсу” і одного із лідерів антигітлерівської коаліції, вперше в історії США обрали президентом на четвертий (!) термін. Цікаво, що через рік-півтора після обрання Рузвельта президентом США у листопаді 1932 року відомий англійський політик Вінстон Черчілль назвав Рузвельта одним із найбільших американських політиків, які “коли-небудь займали цей пост”.

Яблуко від яблуні недалеко падає

Початкову освіту Франклін Рузвельт (шестиюрідний брат 26-го президента США Теодора Рузвельта. - Авт.) здобув у домашніх умовах. Потім був аристократичний коледж у Гротоні, куди він вступив у чотирнадцятирічному віці. А по закінченні закладу у 1900 році на юнака чекав Гарвард. В останній рік навчання Франклін Рузвельт заручився зі своєю далекою родичкою Елеонорою Рузвельт, племінницею Теодора Рузвельта. Весілля відбулося у 1905 році, а ще через кілька років, після закінчення Школи права при Колумбійському університеті, Франклін Делано Рузвельт зайняв вакантне місце в одній із престижних нью-йоркських адвокатських фірм. Протягом 1906-1916 років у подружжя народилося шестеро дітей. Юридична практика на Волл-стріт відкривала главі сімейства дорогу до безбідного існування, популярності і впливовості. Але політика переважила. У 1910 році Франкліна Рузвельта обрали до сенату законодавчих зборів штату Нью-Йорк. У 1912 році він підключився до переможної кампанії кандидата на пост президента США від Демократичної партії Вудро Вільсона. Молодому Рузвельту дісталася посада заступника військово-морського міністра. Після Першої світової війни Рузвельта розглядали як одну із провідних фігур у партії Вільсона. У 1920 році демократи висунули Франкліна Рузвельта у кандидати на пост віце-президента США.

«Хвороба змінила Рузвельта у бік сильної особистості»

...Спекотного літа 1921 року сталося нещастя. Франклін Рузвельт, взявши коротку перерву, вирушив відпочити з дружиною і дітьми у літній сімейний котедж на острові Кампобелло. Купання у холодній воді Атлантики і тривале перебування у мокрому купальному костюмі призвели до воістину трагічних наслідків. Повного сил і надій 39-річного спортсмена і світського лева скосила важка недуга — поліо­мієліт. Більше Франклін Рузвельт не зміг самостійно пересуватися. «Його хвороба, підтримка і схвалення дружини, благородство характеру і сердечність, здається, змінили Рузвельта у бік сильної особистості і видатного лідера, який несе добро. Франклін Рузвельт став унікальним у своєму роді батьком всього народу», - написав про Рузвельта англійський історик і політик Ісайя Берлін.

На президентських виборах у листопаді 1932 року Франклін Рузвельт отримав більшість голосів виборців. Десятки і навіть сотні законодавчих актів і підзаконних постанов радикально змінили базові принципи економічного життя і соціально-правового устрою країни. Серед них — закони про допомогу фермерам, про регулювання промислового розвитку. Сформувалося нове трудове законодавство, була створена гігантська система громадських робіт для безробітних, трансформована фінансово-кредитна сфера, закладена основа системи соціального страхування. До 1936 року «новий курс» Рузвельта запрацював на повну силу. Сприятлива внутрішня атмосфера у країні створила передумови для відродження широкого, загальнонаціонального прогресистського руху. На хвилі підтримки більшістю громадян Америки Франклін Делано Рузвельт переміг на виборах у 1936, 1940 і 1944 роках.

Франклін Рузвельт помер 12 квітня 1945 року, коли йому було 63 роки. Багато хто тоді казав, що якби доля додала цій людині ще зо двадцять років життя, він міг би виграти президентські вибори і в п’ятий раз. Артур Шлезінгер-молодший, літописець «нового курсу», пов’язував перемоги Рузвельта з його надзвичайною стійкістю, практично байдужістю до ворогів і внутрішньою упевненістю. Влучно сказав про Рузвельта американський публіцист і письменник, сучасник політика, автор серії книг «Ганьба міст» Лінкольн Стеффенс в одному із листів: «Він мовчки несе на своїх плечах тягар часу». А ось як сам Франклін Рузвельт охарактеризував власну політику: «Я жонглер, я ніколи не дозволю моїй правій руці знати, що робить моя ліва рука».