У Держказначействі грошей немає. І, напевно, не буде

Лікарям та медсестрам скоро доведеться ходити на курси малярів та штукатурів. — Підрядники відмовляються працювати з лікарнями, оскільки розуміють — грошей за виконані роботи доведеться чекати довго та нудно. Про те, що не можуть знайти підрядників, які б зробили ремонт, заявили уже кілька головних лікарів. У Львові медики бідкаються, що скоро хворих доведеться возити в операційну та з операційної по сходах — надто великі борги перед фірмою, яка обслуговує ліфти, тож їх можуть відключити будь-якої миті. Ще одна проблема — харчування у школах та дитячих садках. Через несвоєчасні розрахунки з постачальниками ті відмовляються привозити продукти. Тож чи буде з вересня що їсти у шкільних їдальнях наразі не зрозуміло... А все через те, що грошей у бюджеті бракує, і Держказначейство блокує кошти місцевих громад.

«Станом на 15 липня Держказначейство не проплатило за нашими платіжними дорученнями 57 мільйонів гривень, — каже директор Департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олег Іщук. — Зрозуміло, через несвоєчасні розрахунки виникають проблеми з підрядниками. Скажімо, фірма береться за ремонт дороги, але через те, що платежі не проходять, відмовляються далі працювати».

Про проблеми з казначейством заявили громади більше десяти областей, в тому числі й привілейованої Донецької. Зокрема мер Донецька Олександр Лук’янченко заявив, що на єдиному казначейському рахунку заблоковані їхні 55 мільйонів гривень. Натомість Держказначейство заперечує, що затримує кошти місцевих бюджетів. Навпаки, у казначействі стверджують, що це їм місцеві бюджети заборгували майже 12 мільярдів гривень. Зокрема заборгованість бюджету Львова за позичками з єдиного казначейського рахунку станом на 12 липня — 183,3 млн. грн. Це на 23,8 млн. грн. перевищує суму заборгованості на аналогічну дату минулого року. Утім, хто б кому не заборгував, але факт залишається фактом — грошей нема і не відомо, чи будуть, бо економіка падає. Тож якщо на захищені статі видатків — заплати, пенсії та соціальні виплати — ще хоч якось нашкрябують, аби уникнути народного бунту, то на все інше грошей бракує.

На фірмах, яким бюджетні установи заборгували, також працюють живі люди, яким потрібна зарплата, та й відстрочок зі сплати податків ніхто їм не дає... “Жеки, лікарні, інші установи, які розраховуються бюджетними коштами, заборгували нам майже 200 тисяч гривень за обслуговування ліфтів. Звичайно, ми не можемо відключити ліфти у лікарнях, бо ж треба якось хворих перевозити, тому чекаємо, — каже бухгалтер компанії “Ліфт-Еко”. — Чекати доводиться довго. От недавно з міського бюджету з нами розрахувались за борг 2010 року. Стрийська, Турківська лікарні якщо раз на рік розраховуються, то добре. Але ж ми також маємо платити зарплату своїм працівникам, податки”!

На підприємстві громадського харчування “Школяр”, що обслуговує львівські школи, настрій взагалі панічний. Працівники бояться, що можуть залишитись без роботи. “Поки що нас не закрили, але як буде далі, не знаємо, — розповіла “ВЗ” одна з працівниць ПГХ “Школяр”. — На 1 липня була заборгованість у 200 тисяч гривень, тепер надійшло трохи грошей, то лишилось ще 160 тисяч гривень. Врахуйте, що школи зараз не працюють — заборгованість ще з весни. Постачальники кажуть, що не даватимуть нам продуктів, поки не розрахуємось з ними. Але ж чим, якщо нам грошей не перераховують? Як буде з вересня, коли почнеться школа — не зрозуміло. Не маємо чим ні зарплати заплатити, ні відпускних, ні податків. Хотіли взяти кредит у банку, але й банк нам не хоче надавати позику, бо нема під що. Колись таких проблем з розрахунками не було. Почалось десь два роки тому, а цього року — взагалі щось страшне. У таких умовах неможливо працювати”.

Виходить замкнене коло — підприємство не може отримати гроші за послуги, які надало бюджетній установі, опиняється на грані банкрутства і не має чим заплатити зарплату. Не платить зарплату, отже знижуються надходження до місцевого бюджету (податок з доходу фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів). Як наслідок, діра у бюджеті розростається як снігова куля. Фактично, влада визнала, що ситуація з бюджетними боргами вийшла з-під контролю, коли прийняла закон, який дозволяє бюджетну заборгованість погашати векселями. І це ще один ризик для підприємств, які постачають товари чи послуги для бюджетних установ, — адже замість живих грошей вони можуть отримати боргову розписку. Але ж цим папірцем зарплати не заплатиш...

Коментар для «ВЗ»

Андрій Новак, голова Комітету економістів України

Криза взаємних бюджетних розрахунків, яку маємо нині, — результат спотвореної бюджетної системи. Це наслідок гіперцентралізованості бюджету, адже у нас 80% податкових надходжень йде до центрального бюджету, і лише 20 % залишається на місцях. Потім у ручному режимі це все розподіляється з центру на місця. І тут уже надходження залежать від “відкатів”, політичних поглядів керівництва області чи міста, стосунків керівників з Азаровим чи міністром фінансів... Кажуть, Радянський Союз розпався через надто сильну централізацію. Але навіть там до центру йшло 52% надходжень, а 48% залишалось на місцях. Тобто майже 50Х50. Я вивчав історію економіки — жоден диктатор не дозволяв собі забирати 80% коштів, і лише 20% лишати на місцях. Вирішити ситуацію можна, лише повністю змінивши бюджетну систему. А для цього потрібно приймати новий бюджетний та податковий кодекс.

Дитячий санаторій «Зелений Гай» живе у борг

Через затримку коштів казначейством, оздоровчий заклад недоотримав близько 700 тисяч гривень

Журналіст “Високого Замку” вирішила перевірити, в яких умовах у Львівській області оздоровлюються діти. Обрала не звичайний табір, а санаторій. Там і зміна на тиждень довша, і, крім відпочинку й ігор, діти здоров’я покращують... В Інтернеті знайшла сайт санаторію “Зелений Гай” у Дрогобицькому районі. “Основний лікувальний фактор — мінеральна вода “Нафтуся”, — вказано на сайті закладу. Туди і вирішила поїхати, спеціально не повідомивши керівництво закладу.

Близько двох годин їхала електричкою зі Львова до Дрогобича, а звідти ще двадцять хвилин маршрутним таксі до самого санаторію, що розташований у лісопарковій зоні. Ворота санаторію виявились зачиненими, тож телефоную за номером, що вказаний на сайті. Жінка, яка підняла слухавку, почувши, що я журналіст, безапеляційно заявила, якщо не маю службового відрядження, де вказана мета мого візиту, двері мені не відчинять. Ворота для кореспондента газети “Високий Замок” так ніхто і не прочинив. І це при тому, що на сайті санаторію розміщено напис: “Ми завжди раді вам!”

З редакції у Львові ще раз намагаюсь зателефонувати у “Зелений Гай”. Жінка на тому кінці дроту назвалась Лідією Строковою, лікарем санаторію “Зелений гай”. “Ви от приїхали нас перевіряти, а краще поцікавтеся, за що живемо. За першу зміну коштів не отримали. За другу теж жодного фінансування немає, — обурювалась жінка. — Наш санаторій оздоровлює кожної зміни сто двадцять дітей, які потерпіли від Чорнобильської аварії та навчаються у перших-одинадцятих класах”.

Головний лікар санаторію “Зелений Гай” Іван Слабий розповів “Високому Замку”, що заклад не отримав фінансування близько 700 тисяч гривень — за дві зміни. Дрібніші послуги доводиться фінансувати із власної кишені, а харчування оплачують у борг.

Кореспонденту “Високого Замку” розповіли, що Міністерство соціальної політики кошти на оздоровлення виділило, от тільки держказначейство їх “не пропустило”.

Тобто кошти є лише на папері, “живих” грошей немає...