З бідного по десятці — багатому мільйон

Як не зайві кіловати у квитанціях за світло, то зайві кубометри у рахунках за газ. Жителі Львівської, Закарпатської, Житомирської та інших областей були, м’яко кажучи, здивовані, отримавши рахунки за газ на січень. І хоча підприємства різні, проблема одна — цифри, вказані у квитанціях, відрізнялися від реально спожитих обсягів газу подекуди у кілька разів.

ЖИТЕЛЬКА Іршавсього району, яка за грудень сплатила за газ 160 гривень, тепер отримала рахунок на 460 гривень. Інша у грудні “напалила” на 92 гривні, а тепер має сплатити 480. “Ми взимку використовуємо в середньому 120-150 кубометрів на місяць. Тобто виходить приблизно 5 кубометрів на день. Навіть якщо припустити, що показник зняли 20-го числа і до кінця місяця залишається ще десять днів, то це додатково 50 кубометрів до того показника, який записав контролер. А коли прийшла квитанція, то показник був на 120 кубометрів більший, ніж на лічильнику. Сьогодні 19 лютого, а ми ще не дійшли до того показника, — скаржиться пані Марія з Перемишлянського району Львівщини. — Подописували куби не лише нам, а й усім сусідам”.

Звідки беруться цифри у квитанціях, часом не можуть пояснити навіть контролери, хоча, коли хтось зі споживачів йде розбиратись у газову контору, саме контролерів роблять крайніми. Пояснення газопостачальних підприємств практично усюди однакові: показники газового лічильника знімаються в 20-тих числах місяця, тому до спожитої кількості газу станом на число, коли були зняті показники газового лічильника, додається прогнозоване споживання газу до кінця місяця. Але ж при таких розрахунках погрішності були в кільканадцять кубів, а не вдвічі-втричі більші за реальне споживання.

Люди, які мають центральне опалення і лише газову плиту, також мають проблеми з розрахунками. Адже коли тобі один місяць написали у кілька разів більше — платиш, бо сума невелика. Думаєш, потім менше буде. Але з місяця в місяць приходять показники зі стелі, і прірва стає все більшою.

“Я живу сама, готую на газі мало, тому в місяць випалюю 2-3 куби. А приходить рахунок на 17-18 кубів, хоча щомісяця телефоную контролеру і вказую показники. Прошу, скоригуйте, будь-ласка, бо у мене переплата. Але приходить квитанція — і знову те саме. Дзвоню на гарячу лінію, кажуть, перекресліть і допишіть рукою фактичний показник і платіть по ньому. А що платили, якщо мені треба півроку не виходити з кухні варити-парити, аби використати той газ, за який уже заплатила. “Якщо у вас початковий показник у квитанції більший, ніж фактичний, то викиньте ту квитанцію і не платіть взагалі”, — сказали на гарячій лінії. “Раз не заплатила, наступний місяць прийшло, що у мене борг, — розповідає львів’янка пані Катерина. — Зрештою, якщо є постійно кажу, що у мене переплата, то це можна десь зафіксувати? Чому у квитанції ніде це не вказано. От у мене була переплата за гарячу воду — у квитанції з жеку у графі “гаряча вода” вказано”— 12 грн.”.

Заступник голови Ради Української Асоціації споживачів Микола Болтак каже, що постійно стикається зі справами про невідповідність показників у квитанціях реальним цифрам. Причому як по газу, так і по електроенергії.

“Це порушення прав споживачів, оскільки в людей вимагають оплати за послуги, які ще не були надані. Особливо часто звертаються інваліди, оскільки через завищені показники вони перевищують ліміти споживання газу і змушені оплачувати за вищим тарифом. Змушуємо газопостачальні підприємства зробити перерахунки, скоригувати показники, — каже Микола Болтак. — Усі ці дописані цифри у рахунках за комунальні послуги — це додаткові кошти для збагачення окремих осіб. Адже навіть у масштабах одного міста виходить величезна сума”. А й справді — нехай 100 тисяч людей переплатять по 10 гривень — уже мільйон вільних коштів. Їх можна прокрутити і отримати чималий навар. А споживачі? Ну не будуть же вони бігти в суд за кілька чи навіть кількасот гривень переплати.