Символічні речі працюють інколи ефективніше за репресивні чи воєнні операції
Байден та путін
Добровільне відречення від влади Байдена — один із болючих ударів по 71-літньому путіну.
По-перше, це прецедент. Брєжнєв так не пішов, Черненко і Андропов також. Зрештою, досі у світі лідери такого рівня не йшли так, мені здається. росіяни хочуть бачити наступника, бо реально найбільше (підкреслюю, найбільше), в політичному плані, бояться смерті путіна і відсутності наступника. Байден ніби каже путіну: «де наступник?». А путін говорить їм: наступника не буде.
По-друге, видно, що російська пропаганда готувалася до цього. І поки головний їхній посил дуже примітивний і озвучив його спікер Володін:
«Байдена надо привлекать к ответственности за развязанный конфликт на Украине, разрушение экономики стран Европы и санкционную политику против рф и других стран».
Це головна лінія контратаки, чи точніше захисту, росіян. І вона тупа, бо розрахована виключно на частину росіян та невелику частину країн глобального півдня.
Є ще один неочевидний аспект.
путін мислить своє життя не тільки і стільки величчю росії, скільки бажанням щось довести США. І Байден тут переграв путіна. І це розуміє велика частина оточення путіна.
Я ні в якому разі не хочу робити лінійних висновків в цьому аспекті. Просто маємо розуміти: ця історія буде мати продовження в той момент, коли путін похитнеться. Біологічний годинник все одно спрацює. Символічні речі, а добровільний відхід Байдена — символічний, працюють інколи ефективніше за репресивні чи воєнні операції.
