В цих відключеннях світла — ще більше любиш місто і Україну в цілому

…а знаєте… В цих відключеннях світла — ще більше (принаймні я) любиш місто і Україну в цілому. Таке враження, що ти оберігаєш прихворівшу дитину. Ось воно, твоє місто, було таким великим, часом, байдужим, часом, набридливим, голосним, «штовхучим» — а ось, накрившись з головою, причаїлось «під ковдрою». І ти так хочеш зробити йому щось приємне. Молочка з медом. Погладити, поправити краєчок ковдри — «спи, відпочинь… Скоро все буде добре…».

І… вимкнути світло — навіть якщо воно є. Адже знаєш, що йому зараз важко при світлі, і варто трохи допомогти… Люблю. Переможемо.

Джерело