Передплатити Підтримати

Донбас і «додаткові теми» Путіна. Коли ж відбудеться «нормандський саміт»?

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков наголосив, що наразі немає умов для проведення чергового саміту в «нормандському форматі». Пєсков зробив цю заяву після телефонної розмови президентів Росії і Франції. За словами прессекретаря Путіна, президенти обговорювали «нормандський формат», але про визначення дати саміту мови не йшлося

Прикметно, що Володимир Путін демонстративно обговорює «нормандський формат» із західними лідерами. У дні річниці останнього, паризького саміту «нормандської четвірки» Путін спілкувався із німецькою канцлеркою Ангелою Меркель, тепер от поговорив із Емманюелем Макроном. Але серед співрозмовників Путіна немає українського президента Володимира Зеленського. Й це, звичайно ж, не випадково.

Насамперед російський президент бажає продемонструвати українському колезі, що не збирається з ним бачитись й навіть контактувати, поки Київ не погодиться із кремлівським «порядком денним». А цей порядок денний для Донбасу є давно відомим і його чергового разу озвучив Путін на своїй підсумковій пресконференції. Це — прямі перемовини із маріонетковою владою так званих «народних республік». А для чого? Зовсім не для того, щоб наблизитися до закінчення війни та до відновлення територіальної цілісності України. А для того, щоб з учасників конфлікту, з агресорів перейти у «посередники». Й саме для того Путін спілкується про «нормандський формат» із Меркель та Макроном. «Ви — посередники і я — посередник». Ось як варто розшифрувати його сигнал.

Проблеми Путіна

Чи означає все це, що в разі, якщо Зеленський — чи будь-який інший український лідер — не піде на пряму чи приховану капітуляцію перед Путіним — саміт «нормандської четвірки» вже не відбудеться? Ні, не означає. Єдина проблема для проведення такого саміту — це небажання Путіна бути серед його учасників. Але таке бажання може виникнути, якщо російський президент вирішить використати саміт як можливість вирішення проблем, що не мають безпосереднього стосунку до Донбасу.

Перед переговорами у Парижі такі проблеми були. З українським президентом під час окремої зустрічі Путін, як відомо, обговорював енергетичні питання — після програшу «Газпрому» в Міжнародному арбітражі вирішення цього питання стало для російського президента нагальним завданням. Адже недарма експерти називають «Газпром» «гаманцем Путіна».

Своя гра у Путіна була і з Макроном. Зустріч президентів Росії і Франції в замку Безансон у серпні 2019 року напередодні саміту «Групи семи» у Біарриці створила враження, що французький президент зацікавлений у ролі посередника у стосунках між Росією і Заходом. Путіну на той момент було важливо підживлювати цю ілюзію — і «нормандський саміт» створював для цього певні можливості.

Чи можна виключати, що такі «додаткові теми» не будуть турбувати Путіна завтра? Навіть на тих самих напрямках? Енергетична дуель між «Газпромом» і «Нафтогазом» продовжується, а ситуація навколо «Північного потоку-2» надає їй особливого драматизму. А рішення Москви направити до Центральноафриканської Республіки — традиційної зони зацікавленості Парижу — додаткові військові сили — демонструє, що і з Макроном Путін своєї гри не закінчив. Ну і з Меркель він може бажати побачитись — хоча б після того, як саме у Німеччині довели ймовірність отруєння російськими спецслужбами опозиціонера Олексія Навального.

Так що «нормандський саміт» може відбутися і без будь-якої капітуляції з боку Києва. Просто у долі окупованої частини Донбасу він нічого не змінить на краще.

Джерело