Передплатити Підтримати

Путін хоче до мавзолею, а не в тюрму

Український президент Володимир Зеленський вважає, що в разі відсутності діалогу з народом його білоруський колега Олександр Лукашенко отримає Майдан

У його російського колеги Володимира Путіна зовсім інша думка. Путін вважає, що Лукашенку потрібно просто дати грошей і допомогти в імітації суспільного діалогу. А баламутів, які ставлять під сумнів перемогу Лукашенка на фальсифікованих виборах, потрібно просто розігнати, продемонструвати жорсткість. Після переговорів з Лукашенком у Путіна з'явилася впевненість, що диктатор зможе перемогти свій народ за допомогою власних силовиків. І Росія вирішила відмовитися від подальшого перебування резерву своїх силовиків на кордоні з Білоруссю. Хоча і це може виявитися блефом. Просто для того, щоб коли операція по анексії Білорусі почнеться, сказати, що нас тут немає. Українці це вже проходили.

Проходили ми і інше. У розпал протестів на Майдані Віктор Янукович, зграя якого розікрала всю українську казну, відправився до Володимира Путіна за грошима. І теж їх отримав, як і Лукашенко. І мотиви у Путіна були аналогічними. Він зневажав Януковича точно так, як зневажає Лукашенка. Рецидивіст з Донбасу і радгоспний диктатор з Могильовщини — не рівня професійному чекісту, який скрутив в баранячий ріг саму Росію. Але Путін не хоче допускати ситуації, у якій народ сам вирішуватиме свою долю, тим більше у сусідніх країнах. Це небезпечний прецедент для його криміналізованого режиму. Росіянам теж може так захотітися. І тоді від добробуту Путіна і його опричників залишиться один спогад. Тоді і сам Путін, і його соратники закінчать свої дні там, де вони і повинні бути закінчені — в тюрмах і колоніях. А кому туди хочеться потрапити? Тільки не Путіну! Путіну хочеться до мавзолею.

Саме тому він і платить.

Авторитарний режим повинен бути збережений, щоб у жителів колишнього Радянського Союзу не виникло навіть ілюзорного уявлення про можливості демократичного розвитку своїх країн. Але й не тільки для цього. А ще й тому, що тільки диктатори можуть без особливих наслідків для себе продати національний суверенітет. Всі ці десятиліття Лукашенко тільки цим і займався. Знищував білоруську національну символіку, мову, культуру, пам'ять свого багатостраждального народу. Всі ці десятиліття Лукашенко був головним ворогом всього білоруського, справжнім окупантом своєї країни. І так, багато білорусів, якщо не більшість, були його окупаційним ескадроном. Але не просто так. А тому що диктатор повністю контролював все політичне і громадське життя, медіа, освіту. І надавав білорусам тільки одну альтернативу — російський шовінізм. А це ще один головний ворог білорусів і українців.

В Україні всі ці роки було інакше. Ані Кучмі, ані Януковичу не вдалося підім'яти під себе українське суспільство, відмовитися від культури і пам'яті. Не виходить це у популістів, які прийшли до влади в нашій країні у 2019 році. Так, серед українців теж чимало тих, хто хотів би служити у окупаційному ескадроні російського шовінізму. Але альтернатива завжди є. Суспільство бореться. І цим Україна докорінно відрізняється від Білорусі. І тому Януковичу давали набагато більше грошей, ніж дають Лукашенку.

Білоруси незабаром матимуть змогу переконатися в тому, що повинні були зрозуміти і українці — але так до кінця і не зрозуміли. Не існує ніякого вибору між країною, яка дружить з Росією і отримує економічну вигоду від цієї дружби і суверенною державою, яка перебуває у постійному конфлікті з шовіністичною путінською Росією, змушена від неї весь час відбиватися. Ні, вибір зовсім інший. Між поглинанням, входженням територій до складу Росії і опором можливій ​​окупації. Це те, чого не розуміє багато жителів Мінська, Вітебська або Могильова — але скоро зрозуміють. І це те, чого ніяк не можуть зрозуміти багато наших співвітчизників з Одеси, Харкова, Миколаєва чи Краматорська. Ніякого примирення з путінською Росією не буде. Путін не хоче з вами дружити і не хоче вас утримувати. Він хоче, щоб Одеса, Харків, Мінськ або Могильов стали російськими містами. І тільки від вашої адекватності залежить, чи розділите ви долю Криму чи Донбасу.

Джерело