Відверта розмова з читачем

У політиків вибори, як правило, раз на чотири чи п’ять років. У нас, газетярів, своєрідні вибори щороку, коли проходить передплатна кампанія (триває з кінця вересня до середини грудня).

Повірте, переживаємо ми не менше, ніж кандидати у депутати чи претенденти на президентський пост. Результати передплатної кампанії для нас — це справжня оцінка того, що робимо щодня для свого читача протягом року. Але, на жаль, нинішні реалії такі, що далеко не все залежить від нас…

Колись наша газета була щоденна — виходила п’ять разів на тиждень. Читачі з нетерпінням чекали кожного випуску, були «золоті» часи, коли за «Високим Замком» вишиковувалися черги у кіоск, газет бракувало, і деякі кіоскери притримували газету для постійних клієнтів. З того часу багато що змінилося: у наше життя стрімко увірвався Інтернет, який поступово «вбивав» газети. Чимало паперових видань після «важкої і тривалої хвороби» та відчайдушної боротьби за життя таки пішли у небуття. На ринку залишились найсильніші. Ми — серед них. Але без втрат не обійшлося. Спочатку ми відмовились від випуску понеділкового номера. Не тому, що не хотіли працювати у неділю, а тому, що пошта в один чудовий (для неї) день перестала у понеділок розносити газети. До того ж нас навіть не попередила. Відтак деякий час нашим передплатникам понеділковий номер приносили у вівторок разом з вівторковим. Це була дурня, бо читати позавчорашні новини, та ще й в еру Інтернету, багато хто не хотів. Тираж понеділкового номера почав стрімко скорочуватися, і сенс його випускати зник. Через деякий час ми були змушені розпрощатися і з номером, що виходив у середу. Його також перестали приносити вчасно, передплатникам він приходив разом з тижневиком (у четвер). Так звані будні номери (ми їх ділимо на будні і тижневик) через скорочення тиражів стали для нас збитковими. На жаль, черга дійшла до вівторка. Випуск цього номера ми давно дотуємо, тобто він не рентабельний. Але, зважаючи на те, що наші постійні читачі хочуть його читати, ми йшли на ці збитки. Однак далі цього робити не можемо. Поясню чому.

Порівняно з тим самим періодом минулого року, вартість паперу, на якому друкуємо газету, зросла вдвічі. Вдвічі! Суттєво зросли послуги пошти з доставки газети та передплати. На ці речі ми впливати не можемо. Крім того, зростають усі інші видатки, про які ви знаєте не гірше за нас. Але адекватно підняти ціну на газету ми не можемо, бо люди просто не зможуть стільки за неї платити. Скасовуючи «вівторок», ми лише зменшуємо наші збитки… Дуже сподіваємося на розуміння і підтримку. Обіцяємо усі наші сили кинути на вдосконалення тижневика і п’ятничного номера. Хоча, повірте, ми завжди працюємо на межі (а часом і за межею) наших можливостей.

Звертаємося до наших постійних відданих читачів, від яких повністю залежимо: підтримайте нас, зробіть передплату на 2019 рік! Для нас це гарантоване завтра. А для вас — можливість і надалі отримувати якісну, правдиву, різноманітну інформацію! Передплата важлива ще й тому, що останнім часом стрімко скорочується кількість традиційних мереж розповсюдження, де можна купити газету. Кіоски просто не «витягують», часом не заробляють навіть на мінімальну зарплату кіоскеру, тому змушені закриватися чи рятуватися орендою. Так само останнім часом газетам важко пробитися на стенди продажів преси у деяких великих супермаркетах. Якщо звернете увагу на ці стенди, то побачите, що там домінують російськомовні журнали з Києва. До речі, про наші журнали. Незважаючи на те, що не всі вони рентабельні, ми продовжуємо їх випускати, сподіваючись на те, що почнуть заробляти на себе самі. Їхні тиражі щороку зростають. Звичайно, не так, як нам би хотілося, але це свідчить, що перспектива у них є. Тому для нас критично важливо, аби і наші «дочірні» видання ви також підтримали та передплатили на 2019 рік.

Ці «вибори» ми мусимо виграти, бо якщо наші читачі не «проголосують» правильно, то незабаром просто не матимуть з чого вибирати…