«Брексіт» як «стрибок із обриву»? «Приземлення» буде болючим

«Вражає те, — написала американська публіцистка Енн Еплбом, — що ані у заявах, ані в інтерв’ю британські екс-міністри Джонсон і Девіс не надали жодного альтернативного плану „Брексіту“. Тому що плану, який би відповідав їхнім абсурдним обіцянкам, не існує».


Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей не була прихильницею «Брексіту», тобто виходу Сполученого Королівства з Європейського Союзу. Однак, за іронією долі, саме їй доводиться усе це розгрібати… Аби Британія, як і заплановано, 30 березня 2019-го вийшла з ЄС, до жовтня цього року Лондон мусить укласти з Брюсселем детальну угоду про умови «Брексіту». Переговори йдуть настільки «успішно», що обидві сторони вже припускають: можливо, ратифікувати угоду про «Брексіт» до 30 березня наступного року не вдасться, і тоді вихід Британії з ЄС відбудеться за сценарієм під умовною назвою «стрибок із обриву»…

«Приземлення» може бути болючим. Європейська Комісія попереджає, зокрема, про «наслідки для громадян, підприємств і адміністрацій, як у Великій Британії, так і в ЄС, — від нових засобів контролю на зовнішніх кордонах ЄС із Британією, до дійсності виданих у Британії ліцензій, сертифікатів і дозволів». А британський уряд, повідомила The Times, невдовзі розпочне розсилати громадянам і компаніям щотижневі інформаційні бюлетені. У випадку «стрибка з обриву» британським підприємцям, які експортують щось у ЄС, треба буде знати, як заповнити митну декларацію. А британським туристам, які поїдуть до Парижа чи Берліна, не завадить знати, де і як придбати євросоюзівську медичну страховку.

Питання про «засоби контролю на зовнішніх кордонах ЄС із Британії» стало одним із головних каменів спотикання. Ті британці, які, прислухавшись до популістів, проголосували на референдумі за «Брексіт», чомусь не подумали про майбутній кордон між Північною Ірландією, яка є частиною Сполученого Королівства, та незалежною Ірландією. Зараз, коли Велика Британія та Ірландія входять у ЄС, той кордон уявний. Усі ходять і їздять туди-сюди, без жодного прикордонного й митного контролю. Але, коли Сполучене Королівство вийде з ЄС, між ними має з'явитися кордон. Усе б нічого, та саме відсутність фактичного кордону між Ірландією і Північною Ірландією є однією з умов збереження в Ольстері миру. Хиткого, ненадійного (бо яким він іще там може бути — після тривалого й кривавого протистояння між католиками й протестантами), але все-таки миру. Поява ж реального кордону стане для тих жителів Північної Ірландії, яким не до вподоби її приналежність до британської корони, таким собі сигналом «усе пропало». Мовляв, нашу рідну Ірландію остаточно розділили, тож треба знову братися за зброю…

Тереза Мей, яка днями прийняла рішення особисто вести переговори щодо угоди про «Брексіт», пропонує зробити його максимально «м'яким». Тобто після «Брексіту» між Британією і ЄС повинні зберегтися якомога тісніші економічні зв'язки. Здавалося би, мудро, але президент США Дональд Трамп (прагне послаблення ЄС, бо бачить у ньому насамперед економічного конкурента) гостро критикує Мей. Сам додумався чи Путін підказав? Колись дізнаємося… Не погодилися з Мей також двоє членів її кабінету, екс-глава МЗС Борис Джонсон і екс-міністр у справах «Брексіту» Девід Девіс. Після оприлюднення плану «м'якого» «Брексіту» відразу подали у відставку.

«Вражає те, — написала американська публіцистка Енн Еплбом, — що ані у заявах, ані в інтерв'ю Джонсон, Девіс та їхні колеги-„брексітівці“ не надали жодного альтернативного плану „Брексіту“. Тому що плану, який би відповідав їхнім абсурдним обіцянкам, не існує… Єдиний вихід, який можуть запропонувати, це відмова від усіх зобов'язань. Це означало би, що Британія розриває усі свої торговельні й митні угоди з Європою… і матиме протягом певного часу величезні проблеми з експортом та імпортом до ЄC і звідти. Це спричинило би величезні проблеми, тож ніхто з „брексітівців“ не хоче під тим підписатися. Тому… нарікають на прем'єра Мей і подають у відставку».

… На чужих помилках треба вчитися — аби не припускатися своїх. Можливість врахувати помилки британців буде в нас уже наступного року, на президентських і парламентських виборах. Наші «брексітівці, як і британські, теж годуватимуть виборців солодкими обіцянками. І пенсії до небес зростуть, і зарплати, і війну за кілька днів закінчимо, — ви тільки за нас проголосуйте… Не даймо популістам шансу! Чимало британців повірили брехунам, які говорили, що в усіх їхніх бідах винна «євросоюзівська бюрократія». От вийдемо з ЄС — і відразу заживемо! А тепер ніхто не знає, що робити з кордоном між двома Ірландіями…