Поки струм не вдарить...

Україна, безоплатно постачаючи електроенергію в ОРЛО, по суті, фінансувала ворога

Окуповані території Луганської області залишились без української електроенергії. Енергію вимкнули опівночі 25 квітня. Причина — мільярдні борги ОРЛО. Якщо бути точним -  Україна недорахувалася щонайменше 5,2 мільярда гривень.

 З приводу  відключення електроенергії здійнявся страшний рейвах.   Бойовики та їхні покровителі у Кремлі почали обурюватися, до того ж  перейматися не так наслідками для окупованих територій, як для України. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що припинення енергопостачання непідконтрольної Києву частини Луганської області — ще один крок Києва на шляху відторгнення своїх територій. В унісон з речником Путіна висловився і, увага(!), заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, який також  висловив жаль, що в такий спосіб відрізаємо наші території, втрачаємо наших людей.

Перейнялася долею окупованих територій і омбудсмен Валерія  Лутковська. Каже, що  припинення подачі електроенергії порушує  права людей. А те, що за ці “права” повинен платити кожен українець з власної кишені, її не обурює.

Перефразовуючи Остапа Бендера, дискусії тут недоречні. Варто говорити лише про те, чому це  сталося лише зараз, на четвертому році війни?! І чому електроенергію досі постачають на окуповані території Донецької області. Пояснюють, мовляв, там борги в рази менші. Наразі якихось 500 мільйонів. Божевільна логіка!

 Чомусь до наших можновладців очевидні речі дивним чином дуже довго доходять.   Своїми надто повільними діями (як правило, під тиском громадськості), а часом і злочинною бездіяльністю, керівники держави вкотре доводять, що власне державницької позиції їм катастрофічно бракує. Якби оці 5,2 мільярда гривень Порошенко чи Гройсман платили з власної кишені, а не з українського бюджету, то, свято переконана, три роки не чекали б.  Відключили б боржника на третій день.

Представники української влади запевняють, що рішення про відключення ОРЛО від електропостачання  не політичне, а економічне. Але ж це не єдине “економічне питання”, яке не вирішується. Чомусь досі не можуть навести лад з пенсіями, які з українського бюджету йдуть бабцям і дідусям, що кричали “Путін, прийди!”. Ці старенькі радянського гарту не промах: вони ще з молодості знають, як дурити державу. Чомусь не гидують гривнями від ненависної  України і водночас отримують допомогу від любої їм Росії. Кому війна — кому мати рідна. Страшний безлад  і з грошима для так званих переселенців, які насправді нікуди не переселялися, живуть на окупованих територіях, але раз на місяць справно їздять в Україну за виплатами.  

 Є питання й щодо постачання питної води. Її також подаємо “молодим республікам” безкоштовно. Той же Тука каже, що Попаснянський районний водоканал знеструмлено не буде, оскільки його зупинка спровокує санкції проти України. Мовляв, тоді європейські партнери нас звинуватять у гуманітарній катастрофі.

Ну, нехай спробують.  Подивимося, чи у них язик повернеться... Зрештою,  щоб таких закидів нам не робили, треба було давно визнати ці території окупованими, а не дурити себе і світ якоюсь АТО. Найвищий час це зробити! Від цієї підміни понять Україна постійно страждає, стає об’єктом нападок та маніпуляцій.  Влада панічно боїться назвати речі своїми іменами, бо думає, що це розв’яже руки Росії. Якщо Путін захоче піти далі, то не буде зважати на будь-які заяви. Зрештою, не йдеться про те, щоб Україна оголошувала Росії війну, треба зафіксувати те, що є: назвати війну війною. ОРДЛО — це реально окуповані території. І усьому світові зрозуміло, хто окупант.  Згідно зі всіма міжнародними нормами, за окуповані території усю відповідальність  несе окупант. Вже він має дбати про місцеве населення і усі його потреби. Оскільки Україна боїться сама собі признатися в очевидних речах, ворог з цього користає.

За ту ж електроенергію з України місцеві жителі окупованих територій справно платили, у чергах стояли, аби заплатити за комунальні послуги. Тільки гроші осідали в кишенях бойовиків. Тож виходить, три роки Україна в такий опосередкований спосіб фінансувала своїх ворогів, доводячи українське стратегічне підприємство до неминучого банкрутства.