Будемо сподіватися, що Америка йому сплете онучі...
Такого у міждержавних відносинах ще не було. Нечуване і небачене!
Президент США Дональд Трамп кинув слухавку під час розмови з прем’єр-міністром Австралії Малкольмом Тернбуллом. Перед тим сказав австралійському прем’єру, що це найгірша розмова з серед усіх, які мав зі світовими лідерами. Розлютився, коли Тернбулл нагадав йому про зобов’язання США прийняти 1250 біженців з центру тимчасового утримання в Австралії. Така угода була підписана ще з адміністрацією Обами.
Чим далі, тим очевидніше, що найвпливовішу країну світу очолила не просто людина-скандал (це було би півбіди), а людина-неадекват, яка не здатна керувати власними емоціями. Це вкрай небезпечно!
Ще під час виборчої кампанії в США Дональд Трамп мені когось сильно нагадував. Ловила себе на думці, що все це десь бачила, що ми це вже проходили. І в якийсь момент збагнула, що Трамп своєю поведінкою, своїм психотипом нагадує одного з колишніх мерів Львова. Самовпевнений, не толерантний до альтернативної думки, як наслідок, вступає у гостру конфронтацію... Не дивно, що Трамп, як і наш колишній горе-мер, з перших днів заївся чи не з усією пресою, бо є нетерпимим до будь-якої критики. Це, на жаль, людина, схильна до авторитаризму. Тому і Путін Трампу такий симпатичний. Як кажуть, свій до свого по своє. Не виключаю, що Трамп російському колезі трохи заздрить. Він би також хотів усіх журналістів загнати у стійло, а усім критикам, в тому числі і політичним, закрити рота. Думаю, у глибині душі новообраний президент Америки мріє про авторитарну систему, щоб ніякі “козли” не заважали йому керувати країною. Уже свого суддю у Верховний суд призначив, щоб змінити там баланс сил. Звільнив в.о. генпрокурора, яка поставила під сумнів законність змін у міграційній політиці. Образив однопартійців-республіканців, сенаторів Маккейна і Грема, які його розкритикували за надто ліберальне ставлення до Путіна. Звинуватив їх не мало-не багато у тому, що хочуть розв’язати третю світову війну. Буде пробувати закручувати гайки. Але Америка — не Росія. Понад 200 років демократії не минають безслідно. Спроба узурпації влади там неминуче нарветься на спротив не лише демократів, а й республіканців. Якщо і далі буде поводитись як самодур, то йому швидко сплетуть онучі. Закінчить імпічментом, як і наш колишній міський голова...
Але шкоди встигне наробити чимало. І не лише у межах своєї країни. Адже США є найвпливовішою країною світу.
Лідери Європи, зокрема Олланд і Меркель, вже заявили, що вбачають у Трампі загрозу для ЄС. А глава Європейської Ради Дональд Туск прямим текстом заявив, що новий президент США є такою ж загрозою для Європи, як Росія, Китай і радикальний іслам. Та закликав європейців триматися разом, щоб уникнути домінування трьох інших континентальних держав.
Найстрашніше, що два самодури — Трамп і Путін мають подібні цілі. Одна з них — розвал ЄС. Бо як і Путін, розглядає ЄС конкурентом. Тільки Путін переслідує політичні, а Трамп економічні цілі. Не буде ЄС, не буде куди йти Україні, відтак вона залишиться у сфері впливу Росії. І не тільки вона, а й інші пострадянські республіки, у яких в будь-який момент він готовий “захищати” “російськомовне населення”.
Натомість Трамп вважає, що зона вільної торгівлі з ЄС економічно шкодить США. У перший день після інавгурації він підписав наказ про вихід з Трансатлантичного співробітництва (що Обама готував вісім років). Це вкрай немудре рішення, оскільки “святе місце” цілком може зайняти Китай. Він і Китай вважає економічним ворогом, хоче переглянути умови торгівлі.
Одне слово, новий американський президент виступає проти принципу глобальної економіки. Підтримує ідею так званого економічного націоналізму. І цей егоїзм проявляється в усьому. Як у політиці щодо мігрантів, так і в економічній сфері.
Взагалі дивно, що мільярдер, який, власне, на глобалізації заробив нечувані статки, у якого на будовах хмарочосів працювали тисячі мігрантів, у тому числі і нелегальних, який має дружину-емігрантку, раптом, на старості років, починає хворіти на ізоляціоналізм... Дивно, що не розуміє специфіки своєї країни, яка, власне, піднялася значною мірою завдяки емігрантам. Через те, що зуміла увібрати в себе і відсортувати найкращих, найбільш активних. Люди, які наважились на такий рішучий крок як, еміграція, як правило, є сміливими, відчайдушними, зі здоровим авантюризмом. Такі рухають світ. Такі створили сучасну Америку — найбагатшу, найпрогресивнішу країну світу. Трамп думає, що зможе повернути історію назад. Коли національні економіки були замкнуті і варились у власному соку. Нічого доброго Сполученим Штатам це не принесе. Поїзд, як кажуть, поїхав. Якщо його вертати, аварії неминучі...
Що ж робити в умовах такої турбулентності Україні? Як писав Павло Тичина: “Та нехай собі як знають. Божеволіють, конають. Нам своє робить”. Треба нарешті зрозуміти, що мусимо розраховувати на свої сили. Як казав під час виступу на Майдані Блаженнійший Кардинал Любомир Гузар: “Молімося так, ніби все залежить від Бога, працюймо так, ніби все залежить від нас!”.