Усе найгірше повертається...

Призначення на ще тепле крісло прокурора Одеської області Давида Сакварелідзе такого собі Миколи Стоянова  - це вишуканий спосіб знущання з Михайла  Саакашвілі.  Мовляв, воюєш з  Коломойським —  маєш тепер прокурора, якого свого часу лобіював Ігор Палиця, компаньйон Коломойського.  

Микола Стоянов — вельми колоритний персонаж з багатим скандальним минулим. Формально його начебто поновили на цій посаді згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду. Він вже керував Одеською прокуратурою у травні-липні 2014 року. Тоді указ про його призначення підписав в. о. генпрокурора Олег Махніцький. Власне тоді Стоянова лобіював голова Одеської ОДА Ігор Палиця. Але через кілька місяців,  у липні того ж року,  новий генпрокурор Віталій Ярема звільнив Стоянова з посади прокурора Одещини  і призначив  на посаду заступника прокурора Миколаївської області (де, до речі, той двічі очолював обласну прокуратуру - у 2003-2004 і 2005-2011 рр.). Стоянов   оскаржив своє звільнення у суді. Виграв суди у кількох інстанціях. Але ні Ярема, ані його наступник Шокін не поспішали поновлювати його на посаді. Ба більше, надокучливого прокурора вирішили покарати у своєрідний спосіб. Влітку 2015 року за позовом прокурора Миколаївської області у Стоянова відібрали дві земельні ділянки площею 8,7 та 7,7 гектара, які були розташовані у курортних зонах “Коблево” і “Рибаківка”. А проти надто щедрих чиновників, які дарували прокурору земельку, порушили кримінальні справи за зловживання службовим становищем. Про статки цього прокурора ходять легенди.  Кажуть, він затятий  гравець в казино. Йому приписують різноманітний бізнес як у Миколаївській,  так і в Одеській області — ресторани, мисливські угіддя, різні підприємства. І навіть віллу в Іспанії.  Писали про його чималий автопарк, у якому журналісти нарахували сім елітних автомобілів… Щоправда, у червні минулого року один з них хтось поцупив...  А у 2010 році Стоянов закрив кримінальну справу проти лідера партії «Родіна», екс-депутата від Партії регіонів Ігоря Маркова. Також йому приписують дружбу з  генпрокурором часів президента Януковича Пшонкою.

Михайло Саакашвілі назвав Стоянова “мерзенним символом корупції”. “Це — мультимільйонер, зажерливий прокурор з минулих часів, який був замішаний у всіх справах про рекет, кришування, підтримку сепаратизму. Не збираюсь це ковтати. Ті, хто його призначив, мають бути покарані”, - не стримував свого обурення Саакашвілі. Призначення-повернення на посаду прокурора такої стратегічно важливої з усякого погляду області людини з жахливим бекґраундом — це справді виклик суспільству. Навіть не виклик, а ляпас, плювок. Причому зроблено це з особливим цинізмом. Навіть з якимось відчайдушним самодурством.  У день свого звільнення Шокін приймає таке чутливе для суспільства кадрове рішення! Навіть з морально-етичної точки зору це  неприпустимо!  Йдучи — йди, а вже новопризначений генпрокурор  буде формувати нову команду і робити тактичні кадрові ротації. До речі, це стосується і призначення нового прокурора Львівської області. Наказ про  призначення Віталія Мякішева Шокін також підписав напередодні своєї відставки. Стара прокурорська система в такий спосіб ніби спеціально підкреслює, хто в хаті господар, хто все вирішує.

Як би на це мало реагувати суспільство? Думаю, саме так, як це зробили активісти в Одесі. Вони розпочали безстрокову акцію протесту проти призначення Миколи Стоянова прокурором Одеської області. І для початку повісили на дереві під вікнами прокуратури опудало прокурора. Так, на думку активістів, виглядає «народна люстрація» . Ой, боюсь, дограється наша влада...