Я виходжу з «БПП»

Це рішення далося мені дуже непросто. Підійшов до нього виважено, обмірковував кілька днів, але зрозумів, що іншого виходу немає. Тому виходжу з фракції “Блоку Петра Порошенка”.


Чесно кажучи, хотів вийти з фракції ще у той день, коли вона не підтримала рішення про позбавлення мандата Ігоря Кононенка. Але колеги порадили не робити необачних кроків. Я трохи остиг, порадився з людьми, думкою яких дорожу, - і не змінив свого рішення. Залишатися у фракції разом з паном Кононенком більше не можу, тому що не згоден покривати його корупційну діяльність і не хочу, щоб мене асоціювали з нею.

Ще деякий час тому я вважав, що принципово не повинен іти. Що з фракції повинні йти корупціонери, а не ті, хто не сприймає корупцію. Але після голосування по Кононенку я зрозумів, що більшість моїх колег по фракції свідомо покриває корупційні схеми “нової родини”, причому роблять вони це навіть тоді, коли про цю корупцію відкрито говорять наші журналісти і західні партнери. Я бачу, як фракція “БПП” завдяки кільком людям упевнено повторює шлях Партії регіонів.

Не буду приховувати: розумів із самого початку, що більшість депутатів не живуть на офіційну зарплату і використовують своє становище, щоб заробити. Але давайте будемо говорити прямо - одна справа якийсь лобізм, який в загальному поширений і в цивілізованих країнах. Інша - відверте злодійство і мародерство. Та ще в умовах війни! Ігор Кононенко виводить через сумнівні офшори з України мільйони євро. Його партнер, ще один член нашої фракції Олександр Грановський, кешем отримав від свого бізнес-партнера Адамовського 700 тисяч доларів, які не вказав у жодній  декларації. І все це відбувається під розмови про реформи, інвестиції та боротьбу з корупційними схемами старої влади. Я не для того йшов у парламент, щоби брати участь у цій ганьбі.

Я не підтримував рішення керівництва “УДАРу” про злиття з “БПП”. Розумів, якого роду люди об’єдналися під брендом партії влади. Тому переконував “ударівців” не йти на цей крок. Але у рядових членів партії не питали, чи згодні вони на об’єднання. На жаль, партію, яка мені подобалася і якій віддав багато сил, було продано і ліквідовано, як комерційну фірму. І, мабуть, у “БПП” вважають: якщо нас “ударівці” продали, то ми повинні, як кріпаки, мовчати і тупо тиснути на кнопки разом з ними, виконуючи рознарядки зверху.

Я не згоден на таку роль. Не мовчав, весь час піднімав гострі питання на засіданні фракції. Мене довго просили не виносити сміття з хати, і я не виносив. Виявляв невдоволення тільки на закритих засіданнях, у публічній площині висловлював критику помірно. Але проблема у тому, що всередині фракції моя думка нічого не значить. Фракцією “БПП” керують кілька людей, наближених до президента. Вони придушують будь-яку критику і будь-яке інакомислення. Не тільки я намагався заперечувати - в тому ж ключі регулярно виступають і Наталія Новак, і Сергій Лещенко, і Мустафа Найєм, і Віктор Чумак, і Світлана Заліщук. Вони теж йшли у парламент не для того, щоб незграбно вигороджувати на шоу Шустера корупційні оборудки Кононенка, Березенка і Грановського. Але сьогодні вже зрозуміло, що їхні (чесних депутатів. - Ред.) імена та репутацію просто використовували пройдисвіти, щоб отримати на виборах більше голосів. Нас відверто ігнорують, коли говоримо про корупцію і вимагаємо розслідувати злочини в цій сфері.

Я одним з перших підписався за відставку Шокіна, але президент дав зрозуміти, що не звільнятиме генпрокурора незважаючи ні на що. Я виступав на фракції на тему виборів у Кривому Розі, де осередок “БПП” відразу визнав вибори, незважаючи на фальсифікації.

Я піднімав питання про структуру уряду, коли на фракцію нам спускали готові рішення з АП. Також говорив про заміну членів ЦВК, які ухвалювали ганебні  рішення і вже відпрацювали свій термін.

Коли говорив про корупцію і критикував Ігоря Кононенка, мене у досить грубій формі зазвичай обривав Юрій Луценко, який вимагав, щоб я звертався до НАБУ і не піднімав цю тему на телеефірах. Ми домовилися, що віднесу документи в НАБУ, так і вчинив. Але не отримав досі жодної відповіді. Ігор Кононенко у нашій країні - якась недоторканна персона...

Історія з Абромавичусом стала останньою краплею. Більше не можу залишатися у фракції “Блок Петра Порошенка”. Розумію, що колишні колеги можуть помститися і позбавити мене мандата, але я не тримаюся за депутатське крісло. На відміну від корумпованої верхівки “БПП”, воно не приносить мені грошей.

Найбільше мені незручно перед виборцями, які нам повірили. 

Проте не все втрачено для цього парламенту і для фракції “БПП”. Там є достатня кількість адекватних людей. Важливо, щоб вони усвідомили власну силу, перестали бути спостерігачами, почали відстоювати свою позицію, сперечатися, не погоджуватися, бунтувати. Відкритою і чесною позицією можна багато чого змінити, спочатку - у фракції, потім - у парламенті, а незабаром - і в усій країні.