Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Горіла трава, палала...

Про дикунські звички тих, хто вважає себе господарськими європейцями

Горіла трава, палала...
Горіла трава, палала...

Ми любимо перемивати кісточки нашій владі — ах, яка вона “безвідповідальна”, “малопрофесійна”, “не реформаторська”, “неповоротка” і ще тисячі разів “не така”! Ганьбимо її на кожному кроці через те, що, мовляв, не змінює життя українців на краще. Свою порцію гніву верховні чиновники справді заслужили. Однак чому не поспішаємо самокритично зізнатися у власних щоденних гріхах, у приватному рогулізмі, який заважає вирватися зі “совка”? Всеукраїнський бардак бере початок не стільки з київського чи львівського кабінетів, скільки з нашого власного обійстя. Вийшовши за межі якого, вмикаємо злочинний пофігізм...

Багатьом з нас багато що — “до лампочки”: якщо воно не моє, то мене воно і не обходить. Показовий приклад — їдкі димові завіси, що з примхи паліїв здіймаються у ці дні над полями, лісами, парками, трасами, населеними пунктами. “ґазди” думають, що у такий спосіб “прибирають” Україну після зими. Насправді ж — нищать. Зокрема, найбільше багатство — землі-чорноземи і здоров’я. Полум’я спопеляє гумус, живі мікроорганізми, що формують його, відтак родючі ґрунти стають безплідними територіями. У вогні і чаді гине фауна, заповідні рослини. Обпечені деревця, котрі покликані дарувати нам кисень, перетворюються у штурпаки-чортополохи. Отруєне канцерогенною кіптявою повітря вкорочує людям життя.

Підпали сухої трави, повторюючись з року в рік, набирають масштабів національного лиха. Розумники зі смолоскипами розважаються у всіх областях, включаючи “найбільш патріотичні”. Збитки, спричинені нерозважливим чирком сірника, ідуть на мільйони. Через вогняні смерчі під загрозу потрапляють придорожні автозаправки, газогони, лінії електропередач, мережі зв’язку, житлові і господарські будівлі. Обмеження видимості, спричинене димом, збільшує ризик дорожніх аварій (прецеденти кілька років тому були на Самбірщині) На подолання таких “НП” з небагатої державної каси ідуть величезні кошти. Одна біда тягне за собою іншу. Кілька днів тому у районних Бережанах не змогли швидко приборкати пожежу у міському готелі. Зокрема через те, що одна з машин поїхала в село гасити підпалену траву...

Роблять це не господарі, а варвари! Псевдоселяни, яким ліньки загребти від перегнилих рештків свою сіножатку і пасовище. Горе-дорожники, яким хочеться продемонструвати начальству чисті від бур’янів придорожні канави або ж списати вкрадені кошти, які виділили на дорожній благоустрій. Мавпують отакі негідні вчинки дорослих діти, для яких нічні заграви — наче вогні дискотек.

Зупинити безсовісних паліїв мав би “караючий меч” правосуддя. Однак до боротьби з цим видом злочину наші право- і природоохоронці не готові. Бачимо лише імітацію бурхливої діяльності. Днями у ЗМІ з’явилася більш ніж дивна інформація: з початку року на Львівщині складено 27 адміністративних протоколів на громадян, які самовільно випалювали рослинність або її залишки. Торік приписів було аж... 36. Смішні цифри! Таких “протоколів” повинно бути сотні. І карати треба не символічними штрафами (від 140 до 340 грн.), а на кілька порядків соліднішими сумами. Якби кількох “фаєр-шоуменів” відчутно вдарили по кишені, послали на непрестижні громадські роботи, показали їх крупним планом по телевізору — кількість охочих палити траву різко зменшилася б.

Ми часто називаємо себе європейцями. Чому ж ота наша європейськість вивітрюється разом з димом від нещадно випаленої рідної землі?

Схожі новини