Я піду на марш Гідності з 5 причин

1. Оцінка минулого. Рік тому ми діяли правильно. Революція була єдиноможливим способом вирвати Україну з відновлення Путінської імперії. Революційне усунення Януковича зірвало підготований Кремлем план А — аншлюс України через поєднання президентських виборів 2015 року з референдумом про приєднання до Митного Союзу.

Побиття студентів і подальші криваві події показали нам ще не вповні складений механізм забезпечення цього плану. Як у фантастичному фільмі ми побачили яйця монстра, з яких вже от- от мали вилупитися створіння, котрі мали зжерти нас усіх.

Страшною ціною ми зламали той план. Україна стала на шлях боротьби за незалежність від Москви і незалежність для єврореформ.

2. Оцінка теперішнього. Ясно, що війна на Донбасі — план Б Путіна зупинити цю нашу самостійність і європейський вибір. Російські спецслужби давно і результативно знищували українську воєнну організацію. Тільки героїзм добровольчих загонів, а пізніше — патріотизм війська і волонтерів зміг зламати і цей план Кремля. Словами не описати гіркоту щоденних втрат. Але досить глянути на карту, щоб побачити масштаб ворога. Те, що народ не тільки віддав синів, але й одягнув своє Військо, а держава таки озброїла його зброєю і технікою, запустила давно проржавілий ВПК — очевидний факт для гордості. Підпис Путіна під Мінським планом є свідченням того, що військового шляху захопити Україну в нього зараз нема.

3. Оцінка майбутнього. Ми вже бачимо сигнали ворожого плану В, який передбачає дискредитацію Майдана, а в березні — квітні організацію потрясінь в столиці і бунти в ключових містах України. Нема де правди діти — підстав для невдоволення ситуацією у людей більше, ніж результатів у нової влади. Саме тому важливо завтра продемонструвати єдність. Ми можемо як завгодно оцінювати того чи іншого вождя. Але дуже важка єдність Порошенка, Яценюка і Турчинова зараз життєво необхідна для Української Держави.

Ще більш важливою є їхня єдність з українським суспільством, особливо з революційною його частиною, яка і на Майдані і зараз є єдиним двигуном змін. Тут не можна закликати до беззастережної підтримки влади під час війни. Навпаки — саме тут суспільство має штовхати владу на глибокі, часто самогубчі для старих еліт реформи. Зараз головними мають стати не гасла "геть", а вимоги конкретних дій, в разі невиконання яких має оформлятися кадрова заміна.

4. Міжнародний аспект. Ми маємо дати знак усьому світу: на східних рубежах Європи Україна воює за наші спільні ідеали і цінності. Сім років знадобилося світу, щоб зрозуміти, що войовнича риторика Путіна на Мюнхенській конференції була не просто словами. Тепер світ ділиться не на тих, хто вірить Путіну і хто йому не вірить. Світ ділиться на тих, хто вірить в Україну і хто не вірить в її здатність перемогти Кремль і п'яту колону. Наша єдність має стати аргументом для припинення гнітючого для нас і ганебного для них затягування з військовою допомогою Українському війську. Часу для модернізації Української Армії, що захищає себе, Європу і світ — до травневого тепла.

5. Особисте. Завтрішня демонстрація — це ще й звіт. Я особисто за рік зробив усе, що міг для перезавантаження влади. Працюю в парламенті тільки для того, щоб за рік провести реформу правоохоронної та судової системи,системи держзакупівель і податків. Дещо вдалося вже за перші 2,5 місяців.

Майдан — це не те, що ви отримуєте. Це те, що ви можете досягти з отриманим. Для себе і для своєї країни.