50 способів заробити на сексі...

Цими вихідними у кінотеатрах були аншлаги, як у радянські часи. А все через нашумілу прем’єру еротичного трилера “50 відтінків сірого”.


У “Планеті кіно” на День Валентина було більше 20 показів “50 відтінків”, і практично усі проходили при повних залах. Купити квиток на сайті було так само важко, як зареєструватись на польську візу — через шалений наплив відвідувачів сайт був постійно перевантажений. Чоловікові за кілька днів до сеансу довелось вистояти в черзі до каси в кінотеатрі, аби купити квитки. Потім була не менша черга до гардеробу, аби здати верхній одяг. Захекані тітоньки-гардеробниці просили давати по кілька курток на один номерок, бо вішаків не вистачало. “Подуріли, чи що?” — кивала одна іншій...

У нашому залі (фільм йшов паралельно у кількох залах), окрім кільканадцяти молодих пар, були переважно жінки між 40 і 50 років. Тепер зрозуміло, чому у Британії бестселер Еріки Леонард Джеймс називали “матусиним порно”. Власне, коли читала книгу, важко було уявити, як можна ЦЕ екранізувати, не перетнувши тонку грань між еротикою та порно. Не перетнули. Але еротика якась не зовсім еротична — не той фільм, після якого хочеться негайно все повторити. Місцями на пристрасні фрази головного героя та еротичні сцени зал вибухав... сміхом.

Прихильники книжки ще до офіційної прем’єри фільму критикували акторський склад. Як на мене, є за що. Якщо Дакота Джонсон більш-менш правдоподібно зіграла розгублену попелюшку Анастейшу Стіл (хоча чоловіча частина глядачів зійшлась на тому, що акторка — не така уже й сексі), то Джеймі Дорнан — зовсім не той актор, який мав би грати Грея. Чоловік красивий, але не з тих, яких хочеться. Зрештою, актор виявився настільки закомплексованим, що навіть гола дупа, яка час від часу з’являється в кадрі, не його, а дублера. Якщо ти такий “скромняжка”, чого було погоджуватись на роль в еротичному фільмі?

Загалом склалось враження, що головну роль у фільмі грають не актори, а гроші. Чимало акторів відмовились грати у цьому фільмі, натомість Дакота Джонсон та Джеймі Дорнан, попередні ролі яких навряд чи хтось згадає, погодились. Розуміли, що участь у цьому фільмі — їхній шанс стати нарешті впізнаваними. Режисерка Сем Тейлор-Джонсон, очевидно, також розуміла, що касові збори “50 відтінків” будуть величезними, тому знімати треба обов’язково. Секс завжди добре продається. А тим більше, не зовсім традиційний.

Попри те, що авторку книги “50 відтінків сірого” критикували за поганий літературний стиль, книга стала рекордсменом за швидкістю продажів. Роман про стосунки романтичної та невпевненої в собі випускниці університету та багатія, звихнутого на садо-мазо-сексі, вийшов у 2011-му, і вже за перший рік було продано 40 мільйонів копій. За цей рік продажі “50 відтінків” скоротили падіння економіки Британії на 1%. Намацавши золоту жилу, Еріка Джеймс взялась писати продовження і навіть запустила лінію секс-іграшок (разом з квитками на фільм давали флаєри з рекламою сайту, на якому ці цяцьки можна замовити). Непогано продавались і футболки з обкладинкою книжки. Ще один перевірений спосіб заробити на бестселері — екранізувати його.

На знімальному майданчику авторка книги та режисерка страшенно сварились. Сценарій переписували кілька разів. З нього повикидали найгарячіші моменти, аби фільм не отримав гриф “тільки для дорослих”, адже це не найкращим чином вплинуло б на касові збори. В Україні цей фільм потрапив у категорію “16+”, а в деяких країнах на нього пускали навіть молодших, — але у супроводі батьків. Повикидали з фільму і “зайві” діалоги. Як наслідок, для тих, хто не читав книжку, певні моменти виявились незрозумілими. Наприклад, чому Грей став таким. Книга була про дівчину, яка випадково знайомиться з багатієм, закохується в нього, а він виявляється збоченцем. Вона опиняється перед дилемою — лишитись з ним та терпіти його збочення, сподіваючись, що з часом зможе зробити його “нормальним”, чи тікати...

Фільм виявився про багатія, який може дозволити собі все, навіть купити дівчинку для биття. І дівчина погоджується, бо взамін має дорогі подарунки, романтику преміум-класу, але коли добре дістає по одному місцю, таки йде. Фільм виявився без кульмінації. Закінчується раптово, так, ніби режисеру та акторам раптом набридло це знімати. Одна пані (немолода) після фільму заявила, що не проти, аби їй надавали ременем по м’якому місцю, якщо взамін їй би купили таку ж машину... Хтось скаржився, що нема хепі енду... Загальні враження? Як від першого сексу — “І це все?”.