Юлі пропонують здатися без бою

Віталій Кличко, вочевидь, на цих президентських виборах буде “ударною” силою Порошенка.


У своїй статті для німецького видання Bild лідер “УДАРу” закликав голову “Батьківщини” Юлію Тимошенко не балотуватися на виборах президента України. «Згідно з опитуваннями, Петро Порошенко зараз має найбільшу підтримку — тому я підтримую його. Юлії Тимошенко не завадило б також взяти на себе відповідальність і підтримати Порошенка», — вважає Кличко. «Наша країна стоїть не тільки перед необхідністю реалізації величезних реформ, а й перед загрозою військового вторгнення з боку Росії. Тому я вже давно відкрито заявляю: ми повинні висунути спільних кандидатів у президенти від усіх демократичних партій, щоб не розколювати країну ще більше», — пише лідер “УДАРу”.

Що ж, виборча кампанія стартувала, боротьба розпочалась! Петро Порошенко в нещодавньому інтерв’ю “Високому Замку” заявив: “В Україні забули, що таке чесна політична конкуренція. Чесна конкуренція передбачає позитивну кампанію”. У цій фразі є два ключові слова — “чесна” і “конкуренція”. Перевага цих президентських виборів, власне, у здоровій конкуренції. Вперше в новітній історії України ми не будемо обирати, образно кажучи, між чорним і білим, між добром і злом, між Сходом і Заходом, між проукраїнським і проросійським кандидатом. Вперше вибори не будуватимуться на протиставленні. Внаслідок втечі Януковича, падіння майже до рівня плінтуса рейтингу його політичної сили на виборах конкурують кандидати від демократичних, проукраїнських сил. У цьому не лише особливість цієї кампанії, а й її цінність. Відтак має бути змагання ідей, програм. Зрештою, це також можливість для кандидатів у президенти, які виборюють своє право очолити нову цивілізовану країну, продемонструвати свою порядність і шляхетність. Народ заслужив на право вибору, на здорову конкуренцію. За це він і боровся. І не треба президента призначати ще на старті виборчої кампанії, орієнтуючись лише на соціологічні дослідження. Вони, до речі, не статичні і можуть дуже динамічно змінюватися. Особливо у такий нестабільний і напружений період. А тим паче в період виборчої кампанії. За логікою Кличка, і вибори проводити не варто. Будемо визначати переможців згідно з соціологією... Ось таке українське ноу-хау.

Не треба спекулювати і “загрозою військового вторгнення з боку Росії”, а тим паче “спільним кандидатом від демократичних сил”. Януковича, як основної загрози демократії, вже нема. Ідея “єдиного кандидата від демократичних сил” була виправдана, коли через розпорошення цих сил шанс на перемогу мав “єдиний кандидат від недемократичних” — Віктор Янукович. Зараз ця фішка не актуальна. Ба більше, фальшива. Ані Добкін, ані Тігіпко, ані Бойко, ані Симоненко не становлять загрози лідерам перегонів. Вони не мають шансів потрапити до другого туру. Хіба що Тимошенко справді не братиме участі у виборах. У такому разі шанси кандидата від “регіоналів” зростають, і він може розраховувати на другий тур. І тоді знову повертається старий сценарій — чорне і біле, минуле і майбутнє. Можливо, комусь комфортніше змагатися в старій системі координат? До того ж такий спекулятивний підхід до висунення “єдиного демократичного” може зашкодити найрейтинговішому кандидату. Особливо, коли про підтримку такого кандидата раптом заявляє одіозний олігарх Фірташ...

Демократія тим і цінна, що ніхто не має права комусь диктувати чи нав’язувати свою думку, своє бачення. І ніхто не має права привласнювати собі привабливий бренд “єдиного демократичного”. Виходить, усі інші вже не демократичні? По-моєму, це не зовсім чесна конкуренція. Зрештою, ані Кличко, ані Порошенко не сиділи у в’язниці за часів президента Януковича. Якщо хтось і має щонайменше моральне право претендувати на якусь поблажку, то це саме Тимошенко. Вона, звичайно, допускала політичні помилки, але вибори — це також шанс спробувати їх виправити. Чому хтось вирішив її позбавити цього шансу? Бо знову комусь заважає? Нехай виборець приймає самостійне, усвідомлене рішення.