Лист Юлії Тимошенко адресований Януковичу і кожному з нас

Відкритий ЛИСТ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО до Віктора Януковича мав би повернути українців, які традиційно засвяткувалися у новорічно-різдвяний період, до не надто веселих реалій.

Струсонути суспільство, привести до тями і спонукати замислитися, в якій країні і з якою владою ми живемо (співіснуємо)? Хоч у листа є конкретний адресат — президент України, але, думаю, цей лист Юлія Тимошенко адресувала насамперед кожному з нас. Це не просто бажання про себе нагадати, як коментують та трактують деякі цинічні експерти. Це сигнал SOS! Це чергове попередження. Це спроба вкотре достукатися до апатичних українців, які після виборів, схоже, змирилися з таким невтішним станом речей.

Звертаючись до Януковича, Тимошенко загострює нашу увагу на небезпеках, які чатують на кожного: “Українці вже четвертий рік вимушені жити в несправедливості, несвободі, приниженні та бідності. Вони не поважають вас, але бояться. Вони бояться, що ви позбавите їх роботи, бізнесу, свободи, перспективи для дітей. Держава, яку ви уособлюєте, може в будь-яку мить безкарно відібрати все у кожного (виділення автора. — Н. Б.). Щоб зменшити в суспільстві страх перед вашим режимом, щоб ще раз сказати, що ви принижуєте і руйнуєте Україну, я оголошую свою особисту акцію громадянської непокори”, — пише Тимошенко. Водночас вона дає зрозуміти українцям, що страждає, зокрема, за кожного з нас. Принаймні за кожного з тих, хто свого часу виходив на Майдан, аби не допустити Януковича до влади, хто потенційно може бути її виборцем. Адже усім зрозуміло, що єдина мета Януковича — позбавити людей права голосувати за лідера опозиції у 2015 році. “Ми всі — я, Юра Луценко, інші політв’язні, народ України — ми всі — політичні заручники (виділення автора. — Н.Б.), яких ви тримаєте під оптичним прицілом. Ми всі не маємо громадянського права з цим миритися”, — пише Тимошенко.

Водночас опозиціонерка подає сигнал суспільству, що вона не здається, що готова боротися і чинити опір. Але, говорячи про свою “ особисту боротьбу проти політичних репресій, неодиктатури та, в тому числі, псевдосуддів та псевдосудів”, вона опосередковано закликає людей до спротиву, своїм прикладом прагне підживити бойовий дух українців. “Я впевнена, — пише Тимошенко, — що більшість українців не змиряться з приниженням, яке ви пропонуєте нашим громадянам, кожен знайде свою індивідуальну форму громадянського протесту та непокори, таку, яку зможе, таку, яка буде доступна. Наприклад, так, як зробила ведуча телебачення, коли під час оголошення на “УТ-1” прогнозу погоди знайшла сили повідомити людям правду про діючий режим, або студентка, яка кинула в обличчя міністрові-українофобу букет квітів. Українці будуть діяти, я знаю, вони не змиряться з принизливим існуванням, яке ви їм пропонуєте. Ви теж це знаєте”. Тимошенко дає зрозуміти Януковичу, що її бунт — це не “примха”, як кажуть тюремники. Це хоч і відчайдушний, але рішучий намір йти ва-банк.