Аплодую нашим виборцям!

Наївно, але щиро сподіваюся, що після цих виборів горезвісну мажоритарку відмінять! Принаймні на цьому мала б твердо наполягати опозиція. Ці вибори черговий раз і у всій своїй “красі” продемонстрували, що мажоритарний складник у нинішніх українських реаліях — це зло.

Це колосальний засіб для фальсифікацій, благодатне поле для шахрайства і, як наслідок, — спотворення волі виборців. Якби нинішні вибори проходили за попередньою системою, тобто пропорційною (голосування лише за партійний список), то Партії регіонів з її “за вуха” притягнутими 30 відсотками довелось би задовольнитися статусом парламентської меншості. Верховна Рада отримала б шанс повернути собі статус самодостатнього законодавчого органу, а не бути, як дотепер, підрозділом Адміністрації президента Януковича. Монополія “донецько-регіонального” політичного клану була б бодай частково зруйнована, з’явився б хоч якийсь баланс влади, запрацював би механізм стримань та противаг.

Ще задовго до виборів “регіонали” зрозуміли, що за старими правилами вибори програють, тому, довго не думаючи, змінили їх. Повертаючи скомпрометовану попередніми виборами корупційну мажоритарку, Партія регіонів, по суті, дала відмашку на тотальні фальсифікації. Усі запевнення, мовляв, влада зацікавлена у демократичних виборах та гарантує чесне волевиявлення, апріорі були лукавством. Великий обман було закладено саме на стадії повернення мажоритарної системи. А те, що діялося під час підрахунку голосів на деяких округах, зокрема у Києві, де “не на життя” зчепилися провладний кандидат, мільярдерка Герега та “свободівець” Іллєнко, стало апогеєм виборчого “безкраю”.

Втім, усіх обдурити не вдалося. Значна частина свідомих виборців (щоправда, на жаль, переважно в Центральній та Західній Україні) показали владі велику дулю. У тому ж багатостраждальному Києві, на Львівщині та в деяких інших мажоритарних округах з великим тріском пролетіли потужні “грошові мішки”, які мали не лише необмежені фінансові можливості, а й весь наявний адмінресурс. Так звані “гречкосії”, які сподівалися купити мандат народного обранця, отримали від людей серйозний урок. Виборець показав, що має гідність, що він, вибачте, не лох, не хрунь, не продажний зрадник. Він, може, і бідний, але гордий та принциповий. Кажуть, деякі

кандидати-“меценати”, які отримали від виборця гарбуза, рвали та метали, обзивали людей, яких ще вчора задобрювали подачками, останніми словами, кляли за “чорну невдячність”. Мовляв, я їм і дитячі майданчики, і комп’ютери у школи, і пам’ятники та меморіальні дошки, і прощі у святі місця, і карети швидкої допомоги, а вони, такі-сякі, за голодранців з опозиції проголосували! Не розуміють ці господарі життя, які звикли усіх і все купувати, що народ якраз вдячний, коли є за що дякувати, коли до нього ставляться з повагою, а не трактують як, ще раз вибачте, бидло. Просто народ відчуває фальш і лицемірство, яке йому осточортіло.

На Львівщині у всіх мажоритарних округах (окрім одного) виграли кандидати від Об’єднаної опозиції (дивись 4 стор.). Деякі результати стали справжньою сенсацією, причому не лише для скептиків-експертів, які прогнозували перемогу “грошовому мішку”, а й для самих виборців і навіть тих самих кандидатів-переможців. А все тому, що люди “наїлися” політичних зрад, вони усвідомлено голосували проти потенційних “тушок”, яких зненавиділи на прикладі попереднього парламенту. І це вселяє оптимізм та віру у вищу справедливість. Тішуся і аплодую нашим виборцям! Тепер головне, щоб новообрані депутати були гідними довіри свого мудрого електорату.