Місто фонтанів та елегантних жінок

Усі дороги ведуть до Рима. У давнину це прислів'я мало вагоме підґрунтя, оскільки проїзні шляхи були спроєктовані таким чином, щоб з'єднати всі провінції з головним містом Італії. Тепер же оминути столицю країни натхнення — означає втратити найяскравіші враження, які не забудуться до кінця життя.

Величне місто з багатою історією вражає не лише розкішним мистецьким спадком, а й привітними меш­канцями. Хоча 96% населення країни сонця та вина — італійці, у Римі левову частку перехо­жих становлять туристи. Утім, корінних мешканців відрізнити неважко. І не лише зовні.

Римлян вирізняє комуніка­бельність. Вони — шалені екс­траверти. Емоційні та запальні, не соромляться висловлювати свої емоції, більшість з яких — позитивні. Часом складається враження, що у пріоритеті іта­лійців — не робота, а відпочи­нок та спілкування.

З самого ранку кав’ярні пе­реповнені. Основна частина відвідувачів — місцеві жителі. І хоча італійська кухня багата пастами, соусами та сирами, на сніданок чимало італійців віддають перевагу круасанам і чізбургерам з яйцями.

Місцевих жінок вирізняють елегантність та доглянутість. Вони не соромляться демон­струвати свою вроду, тож на­віть дами за 40 полюбляють мереживні колготки, шорти і глибокі декольте. Не подумай­те, що таким чином полюють на потенційних кавалерів: нерідко цих жінок можна зустріти у су­проводі чоловіка та дітей. Гар­но вбиратися тут прийнято на­віть для походу за продуктами. Дама з цигаркою — також звич­не явище для Італії. Затягну­тися електронною сигаретою сеньйорита може собі дозволи­ти навіть у приміщенні «МакДо­нальдсу».

На противагу помпезності та красі, в історичній частині міста вражає кількість сміття та «ба­тарей» пляшок на тротуарах. Безпритульні сплять просто неба, підстеливши картон. Такі картини поряд із пам’ятками культури та мистецтва — звичні для величної столиці.

Хоча здоровий спосіб життя тут вітається. Жите­лі Рима віддають перева­гу велосипедам і мотоциклам — для цього виду транспор­ту відведено цілі парковки. Не лише туристи полюбляють піші прогулянки. Чимало римлян прямують затишними вуличка­ми з чотирилапими улюблен­цями або з палицями для скан­динавської ходи. Та й не гуляти столицею — мов гріх, адже роз­кішні архітектура та дерева, численні фонтани не можуть не тішити навіть найвибагливі­ше око.

Шедеврами можна вважа­ти дворики звичайних будинків і навіть… під'їзди. Італійці дба­ють про них, адже дім та сім'я — на першому місці. Спілкуванню з численною родиною (не лише з «половинкою» та дітьми, а й з іншими родичами) тут заведе­но приділяти багато часу. Іта­лійці обожнюють дітей. В усіх закладах для малечі є окреме меню. Навіть поліцейські під­моргують і усміхаються юним перехожим. Якщо просто на ву­лиці вашому чаду спрезенту­ють гостинець — це також нор-ма.

Привітність можна від­нести до національної риси італійців. Можли­во, це пов’язано не лише з ці­лорічними сонцем і теплом, а й з достатньою кількістю відпо­чинку. Тут — тривалі обідні пе­рерви, й часто усе відкриваєть­ся та робиться з запізненням. Те, що італійці не встають із пів­нями, помітно у невеликих міс­течках: заклади тут відкрива­ються не раніше ніж о 12.30, магазини працюють за скоро­ченим графіком. Утім, це не за­важає усім навколо бути на по­зитиві. А це, можливо, ще одна з причин, через яку силу-си­ленну народу дороги ведуть до Рима.