Таки «Шептицький»!?

У питанні перейменування міста Червонограда нарешті «крига скресла». Назву міста таки декомунізують, але… Сюрпризом для усіх стала новина, що Червоноград стане не Кристинополем, як того усі очікували, а Шептицьким! І це при тому, що назва «Шептицький» на місцевому референдумі набрала лише 2,7% голосів червоноградців.

Парламентський Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ухвалив рішення, згідно із яким Червоноград на Львівщині матиме назву Шептицький. Про це йдеться у відеозверненні члена цього комітету, народного депутата Романа Лозинського.

Він розповів, що 20 березня Комітет розглядав рішення щодо перейменування у рамках закону про декомунізацію пʼяти великих міст та 104 сіл та селищ в Україні.

«Пʼять великих міст, на превеликий жаль, правом самим прийняти рішення про перейменування, яке їм дав закон, не скористалися, — зауважив пан Лозинський. — Почну з Червонограда. Український інститут національної памʼяті та результати місцевого референдуму говорили про те, що треба перейменувати Червоноград на Кристинопіль. Але на засіданні комітету була дискусія серед нардепів і були пропозиції щодо назви „Шептицький“, яку обговорювали в громаді. Комітет вирішив перейменувати Червоноград на Шептицький. Це рішення викликає різні відгуки, але, переконаний, це рішення теж історичне. Незабаром очікуємо на рішення Верховної Ради, яка має прийняти його у кількості не менш ніж 226 голосів».

Хроніки перейменування

«Високий Замок» свого часу першим написав про ідею з назвою Шептицький. Авторка ідеї - студентка і волонтерка Анастасія Безпалько, мешканка Червонограда. Ця ідея виглядала малореалістичною. Зрештою, це підтвердило й онлайн-опитування червоноградців, яке проходило з 25 жовтня по 2 листопада 2023 року. Містяни визначалися поміж 14 різних назв. Але вибрали… стару. Назва «Червоноград» набрала найбільше голосів — 1294. Пропозиція Інституту національної пам’яті - історична назва Кристинопіль — посіла другу сходинку рейтингу, отримавши 1086 голосів. Назва Шептицький була на третьому місці зі 100 голосами (2,7%).

Але, згідно із законодавством, оскільки «Червоноград» — назва не нова, а стара, то місто слід було перейменувати на Кристинопіль. Затвердити це рішення мала Червоноградська міська рада. Однак депутати «впали на мороз» і, по суті, саботували перейменування. Єдине, що зробили — у листопаді 2023 року прийняли звернення до Верховної Ради з проханням «врахувати думку громадськості при розгляді питання щодо перейменування міста Червонограда. А саме: більшість громади висловлюється проти перейменування, бажає залишити назву міста Червоноград. Серед усіх варіантів нової назви найбільше людей підтримує назву Кристинопіль».

Міські обранці таким чином зняли з себе відповідальність. Адже, у місті, та й на засіданні ради, точилися настільки запеклі дискусії щодо перейменування, що недалеко було і до шарпанини… Відтак остаточне рішення про перейменування міста мала прийняти Верховна Рада.

Реакція соцмереж

І ось тепер, коли стало зрозуміло, що Червоноград може стати Шептицьким, розгорнулася хвиля обговорень у соцмережах. Як і слід було очікувати, діапазон емоцій дописувачів якнайширший — від обурення до захвату.

«Місто розкрадають, корупція процвітає, а ви пропонуєте перейменувати місто імʼям святої людини? Та він у труні перевернеться. Це те саме, що перейменувати притон його імʼям. Наведіть спочатку лад у місті, проведіть розслідування про розкрадання, а тоді вже хай буде», — ось тільки одне з найбільш толерантних висловлювань дописувачів…

«Міняти радянське колоніальне минуле на польське колоніальне минуле — це міняти шило на мило»

Авторка ідеї «Шептицький» — громадська активістка, студентка, волонтерка Анастасія Безпалько — розповіла «ВЗ» про те, чим керувалася, пропонуючи цей варіант назви: «Думки про те, що Червоноград треба перейменувати, точилися у громадському просторі давно.

Найбільше говорили про Кристинопіль. Але мені не подобався цей варіант, бо це польська назва… Почала думати, з ким може асоціюватися наше місто, щоб ми могли ним пишатися. І згадала про митрополита Андрея Шептицького. Це визначна постать у нашій історії, вклад Шептицького у розвиток України, у нашу Незалежність, неможливо переоцінити. Митрополит є видатним українським діячем, меценатом, представником українського шляхетного роду Шептицьких, предстоятелем УГКЦ. І має прямий зв’язок із нашим містом — складав вічні обіти у Кристинопільському монастирі отців василіан, викладав тут філософію. На території монастиря є його пам’ятник. В одному із сіл нашої громади, Волсвині, Шептицький заснував Чин студитів і особисто зафундував дзвіницю. Підтримував боротьбу українців за незалежність, за що три роки провів у російському засланні і на три місяці був ув’язнений польською владою. Кошти вкладав у стипендії українським студентам на навчання за кордоном, підтримував сиріт, митців, малих підприємців, молодіжні організації, а саме Пласт, побудував шпиталь. Шептицький — чудовий варіант назви, вона українська і наповнена сенсом. Чому Комітет прийняв рішення перейменувати місто саме на Шептицький, а не на Кристинопіль? Усе дуже просто: Кристинопіль це польська назва, а закон говорить про деколонізацію. І тому вирішили, що радянське колоніальне минуле міняти на польське колоніальне минуле — це міняти шило на мило. Тому прийняли третій варіант — Шептицький. Це назва, яка не має за собою жодного колоніального минулого".

«Як при народженні хрестили, так і має бути»

«Для мене це рішення — дивина, я дещо заскочений, — розповів „ВЗ“ Володимир В’язівський, екснардеп Верховної Ради декількох скликань, життя і робота якого були пов’язані із Червоноградом. — Попри те, що Шептицький — значна постать і має історичну дотичність і до колишнього Кристинополя, але у результатах опитування містян Шептицький був не на першому і не на другому місці. Тому для мене більш слушною здається думка Інституту національної памʼяті, який пропонував повернути історичну назву Кристинопіль. За яку, зрештою, червоноградці у 1990-х роках і, до речі, більшою кількістю, вже проголосували. Нагадаю, питання про перейменування Червонограда виносилося на міський референдум у 1991 році. Правда, тоді вийшла помилка: в опитувальнику було написано не Кристинопіль, як було історично, а Христинопіль, українізована назва. І тоді перемогла назва Христинопіль. Це рішення пройшло всі інстанції - і міську раду, і обласну, і дійшло до Верховної Ради. Але тільки через цю одну літеру юридичний департамент Верховної Ради не допустив до голосування в парламенті. Мотивував тим, що історична назва — Кристинопіль, а не Христинопіль. Тому я є прихильником того, що як при народженні хрестили, так і має бути». На жаль, Комітет ВР керувався якоюсь іншою логікою".