Новому генпрокурору дорікали сумнівною репутацією…

Україна має нового, 16-го за 30 років, генерального прокурора. Ним без жодних проблем (299 голосів «за») Верховна Рада, за поданням президента, обрала народного депутата від фракції «Слуга народу», голову парламентського комітету з питань правової політики Андрія Костіна. Запропоновану Володимиром Зеленський кандидатуру не підтримали представники «Європейської Солідарності», «Голосу» і значною мірою – «Батьківщини».

Новий керівник Офісу ГПУ ще не встиг добре примоститися у новому кріслі, а до нього у політиків і громадських активістів уже назбиралося багато гострих питань. Найбільш темна пляма в його кар’єрі – торішній провал під час конкурсу на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Костін (за словами багатьох експертів - людина голови Офісу президента Єрмака) був серед тих двох десятків кандидатів, чия персона не відповідала п’ятьом критеріям доброчесності і чию репутацію громадські організації (Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан та Трансперенсі Інтернешнл Україна) вважали сумнівною.

Як випливає з висновків цих організацій, Костіну дорікали за те, що:

• У 2019—2020 роках цей кандидат у керівники САП не декларував жодного місця проживання у Києві, хоча, за даними сайту Верховної Ради, отримував бюджетну компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера у розмірі близько 20 тис. грн на місяць. Не задекларованим було також місце проживання доньки кандидата, яка з 2019 року працює в Києві помічником-консультантом іншого народного депутата, колеги по фракції «Слуга народу» Андрія Задорожного.
• У тому ж 2019 році кандидат продав дві квартири в Одесі, але не подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані — дохід від продажу квартир на суму 1,2 млн грн. Одну з цих квартир він продав за 718 тис. грн. За деклараціями, її вартість на момент набуття у 2010 році видається сильно заниженою — 15,7 тис. грн або близько 2000 доларів США. Схоже на намір «оптимізувати» оподаткування.
• Кандидат не відповідав критерію політичної нейтральності – оскільки був членом політради й народним депутатом від партії «Слуга народу»…
• Костіну дорікали за кумівство (використання службових повноважень в інтересах близьких осіб). За даними Відкритого реєстру національних публічних діячів України, дружина Костіна працює помічником-консультантом його колеги по партії, парламенту й комітету Дирдіна, а дружина Дирдіна — помічником-консультантом Костіна. Схожий «обмін» існує і між кандидатом та депутатом Задорожним: помічником-консультантом останнього працює донька Костіна, а, імовірно, син Задорожного — помічником-консультантом Костіна.
• За даними проєкту «Схеми», дружина Дирдіна, яка є помічницею Костіна, також могла бути причетною до відмивання коштів у рамках проєкту часів експрезидента Віктора Януковича з проведення в Україні зимових олімпійських ігор.
• До старих гріхів Костіну приписували нові. Як голову парламентського комітету з правової політики його вважають відповідальним за блокування судової реформи, спотворення необхідних законодавчих змін та пропозицій. Чи не найбільша претензія до Костіна – зупинка процесу перезапуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), через що в Україні бракує близько двох тисяч суддів. Очолюваний Костіним комітет блокував ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва на чолі з одіозним суддею Вовком, який ухвалював не правові рішення…
• Багато претензій і до Костіна-політика. Ще до повномасштабного вторгнення росіян він, будучи членом делегації з врегулювання ситуації на Донбасі, разом зі своїм наставником – головою Офісу президента Єрмаком вважав за можливе проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Ратував за «розмежування», відведення військ (ці ідеї, як відомо, зазнали гострої критики у суспільстві).
• Ну, і ще один вчинок Костіна, який багато що говорить про його громадянську позицію. Коли парламент ухвалив проєкт освітнього закону, який не передбачав існування російськомовних шкіл, майбутній генпрокурор підтримував постанову, яка цей закон скасувала б…
• Ще один нюанс: Костін їздив до окупованого Криму – пояснюючи це смішною причиною - візитом до свого лікаря…

Коментар для «ВЗ»

Віктор Шемчук, в.о Генпрокурора України (2007 р.), колишній прокурор АР Крим

Не знаю Андрія Костіна особисто, але судячи з інформації у відкритих джерелах, у нього великий юридичний бекграунд, багато працював адвокатом. Тож є надія, що зможе змінити щось на краще в органах прокуратури. Хоча, так виглядає, кожний новий генпрокурор у нас гірший від попереднього. Прокурорська система при нових очільниках все більше втрачає свої позиції, у тому числі – довіру суспільства. Чи змінить Костін щось на краще? Час покаже.

Перші кроки на новій посаді покажуть, чи налаштований Костін завершити обіцяні реформи і згорнути псевдореформи, які прокуратуру трясли.

Ми побачимо, чи повернеться Костін до питань, передбачених у Конституції і законі – про створення самостійних і незалежних органів прокурорського самоврядування. І до створення зруйнованих у 2019 році органів, які покликані проводити кваліфікаційну перевірку кандидатів на прокурорські посади і притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Мене також цікавить, яким буде ставлення Андрія Костіна до 11 тисяч прокурорів, які сьогодні у складних умовах виконують свої функції служіння державі. Якщо забезпечуватиме виконання їх повноважень, стоятиме на захисті цих органів, у тому числі – їх соціального статусу, прав, це піде тільки на користь справі…

Щодо претензій до Костіна з боку громадськості. Він є членом правлячої політичної партії, провідної фракції, відтак заполітизованим – і від цього нікуди не дітися. Кумівство? Забудькуватість при декларуванні? Це точно не правильно з його боку. Вчинки не досить гідні для політика такого рівня, хоча вони і не тягнули на адмінвідповідальність за корупцію. Можливо, озвучені факти сталися від браку політичного досвіду…

Не знаю, чим зумовлено призначення Костіна на цю посаду. Не знаю його «історії успіху», чого досягнув у сфері юриспруденції чи на політичній ниві.

Щоразу нові генпрокурори оголошували нам про початок великих реформ. Ці реформи мали відбуватися за кращими європейськими практиками. Але щоразу прокуратура ставала все більш політично залежною від персоналій, втратила свою незалежність багато років тому.

Якщо Костін зможе зробити, щоб вона стала сильним, незалежним органом і працювала не за першим кивком президента – то це буде великий плюс. Якщо ні - Костіна чекає така ж доля, як його попередників.