Передплата 2024 «Добрий господар»

“Мовна” криза між Україною і Угорщиною грає на руку Кремлю

У Києві прислухалися до порад з Брюсселя. Такого компромісу ще би й з Будапешту...

На виконання рекомендацій Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) Кабінет міністрів України надіслав до Верховної Ради законопроект, що пропонує внести зміни до перехідних положень закону “Про освіту”, який через “мовні” аспекти спричинив напруження з деякими сусідніми країнами. Відповідно до порад з Брюсселя, час на імплементацію “мовної” статті цього документу пропонується збільшити на три роки — до 2023-го.

Ухвалений парламентом у вересні 2017-го року освітній закон передбачає, що мовою освітнього процесу в Україні є державна, українська мова. Представники нацменшин своєю рідною мовою у державних освітніх закладах можуть навчатися лише у дитсадках і початковій школі, перші чотири класи. З п’ятого класу всі предмети викладатимуть державною мовою, а мова нацменшин буде окремою дисципліною. Водночас особам, які належать до нацменшин, закон гарантує право навчатися рідною мовою (поряд з державною) в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти. Це положення і викликало (на думку наших урядників — безпідставне) занепокоєння у деяких країнах, найперше — в Угорщині.

У Будапешті угледіли дискримінацію угорської нацменшини, порушення гуманітарних зобов’язань України, які вона брала при підписанні Угоди про асоціації з ЄС. Відтак керівництво Угорщини піднімало питання про скасування цієї Угоди, пообіцяло блокувати участь Києва в усіх євроінтеграційних, євроатлантичних проектах. І свого частково домоглося: з вини Будапешту не відбулося уже друге засідання комісії Україна — НАТО на рівні міністрів оборони, де мали розглядати важливі питання, які стосувалися нацбезпеки України. Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, його країна відмовиться від вето лише у тому випадку, якщо Україна утримається від реалізації освітнього закону, поки не узгодить кожну його деталь з національними меншинами.

Такий собі диктат. Коментуючи претензії Угорщини, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила: “Звичайно, задовольнити повністю інтереси і позиції, які висловлює угорська спільнота, ми не можемо. В нас є інтереси з розбудови держави. А розбудова держави також залежить і від розвитку мови... Кожна держава будується на мові й культурі цієї мови. Це проходили всі країни, зокрема, Франція, яка свого часу заборонила використання будь-якої мови, окрім французької... Ми, на жаль, втратили дуже багато часу, коли не займалися мовними питаннями протягом 25 років”.

Водночас міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що угорська сторона “неймовірно політизує і перекручує поточну ситуацію” довкола мовних аспектів закону “Про освіту”. І висловила жаль, що у Будапешті не ідуть на конструктивний діалог у цьому питанні.

“Мовна” криза у відносинах між повноцінним і асоційованим членом ЄС грає на руку ворогам України. Вони “підкладають дрова” у вогонь цього конфлікту, роздмухують його. І не тільки на телеекранах. На початку лютого у приміщення закарпатського Союзу угорців України було кинуто “коктейль Молотова” (через це Угорщина вимагала ввести на Закарпаття місію ОБСЄ). А кілька днів тому у Чернівецькій області співробітникам Служби безпеки вдалося запобігти підпалу двох шкіл, де навчаються представники румунської нацменшини. Як встановила СБУ, до організації обох провокацій мав відношення громадянин Росії Давид Пономарьов. Виконавцям підпалу на Буковині було перераховано з Росії авансовий платіж. Також встановлено, що до підпалу в Ужгороді причетні двоє правих радикалів з Польщі, яких, за завданням російських спецслужб, завербував той же Пономарьов...

Коментарі для “ВЗ”

“Потрібно знайти конструктивний баланс”

Юрґіс ВІЛЧІНСКАС, радник Представництва Європейського Союзу в Україні (відповідаючи на запитання, на чийому боці Брюссель у “мовному” конфлікті між Угорщиною і Україною)

- Так не можна ставити питання. Венеціанська комісія у своєму звіті дала повний огляд тих проблем, з якими буде стикатися українська система освіти. Потрібно знайти конструктивний баланс між інтересами національних меншин, які хочуть зберегти власну ідентичність, навички рідної мови, й інтересами держави. Представники цих меншин повинні навчитися добре володіти державною мовою - щоб мати можливість інтегруватися у ринок праці.

“Ми почали втілювати рекомендації Венеціанської комісії”

Ганна НОВОСАД, генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти України (відповідаючи на запитання, чи прислухалось Міносвіти до рекомендацій Венеціанської комісії)

- До Венеціанської комісії Україна звернулася за власною ініціативою - як до незалежного арбітра у цій ситуації. Ми вважаємо, що надані цією комісією рекомендації є цілком збалансованими. Вони допоможуть зняти напругу довкола цього питання. Міносвіти неодноразово заявляло, що готове виконати всі поради. І ми вже почали їх імплентовувати.

Щодо запропонованих нами новацій. Йдеться про внесення змін до Перехідних положень “Закону про освіту - видовження перехідного періоду з 2020 року до 2023-го. Ці додаткові роки будуть дуже помічними. Вони допоможуть краще підготувати вчителів, підтягти рівень їхнього володіння українською мовою, аби вони могли якісно виконувати вимоги нового закону.

Як зреагували на наші пропозиції у Будапешті? Я не бачила коментарів угорської сторони щодо продовження перехідного періоду. Але мені здається, що останнім часом угорська сторона, на жаль, все більше вдається до популістичних і відверто брехливих звинувачень на адресу української сторони. Україна рухається по кожному кроку рекомендацій Венеціанської комісії. Це є нашою сильною зброєю в цьому конфлікті, оскільки показуємо власну цивілізованість і відкритість до діалогу. А те, що окремі урядовці з Будапешту не готові це сприймати... Інструменту, як справитися з цим, ми поки що не знайшли.

Схожі новини