Через війну рф Україна опустилася з другої на п’яту сходинку постачальників меду на світовому ринку
У Львівській ОВА розповіли про цьогорічні програми підтримки бджолярів регіону
Повномасштабне вторгнення рф вплинуло на галузь бджільництва в Україні та Львівської області, зокрема. До великої війни Україна займала друге місце на світовому ринку серед постачальників меду. Через скорочення внутрішнього виробництва (пов'язане з війною) втрачено лідерські позиції. Зараз Україна знаходиться між четвертим і п’ятим місцем.
Про це повідомила на брифінгу директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.
«У медоносних регіонах України відбулася окупація, або деокупація, але все ще заміновані поля. Йдеться про Миколаївську, Житомирську та Донецьку області. Все це вплинуло на виробництво меду в Україні, — продовжує розмову чиновниця. — Львівщина не є великим виробником меду в національному масштабі. Виробляють трохи більше тисячу тонн меду в рік. В національному масштабі це менш як 2%. Бо Україна може виготовляти понад 80 тисяч тонн меду за рік».
Тетяна Гетьман запевняє, Львівщина — перспективний регіон для виробництва меду, щороку збільшується кількість бджолиних сімей. 99% бджолиних сімей зосереджено у приватних господарствах. «Попри те, що виготовляємо не багато меду в нас є серйозний потенціал для розвитку, — каже. — Завдяки зміні клімату збільшуються площі насаджень медоносних культур — соняшника, ріпаку та плодових дерев. Завдяки цьому є можливість збільшувати виробництво меду. І таким чином піднімати України в рейтингу світових експортерів меду. 80% меду Україна експортує, зокрема для країн ЄС. Доступ до зовнішнього ринку для нас є важливим. Втрата напрацьованих каналів збуту є негативним фактором».
Серед плюсів для розвитку бджільництва — Львівщина межує з Польщею, яка є одним з найбільших споживачів меду в ЄС. На першому місці споживачів меду — Німеччина. Також одним з потужних покупців українського меду — США. Торгівля медом напряму залежить від ситуації на польському кордоні, чи фермери його блокують…
За словами Тетяни Гетьман, головний виклик галузі — отруєння бджіл. Страждають власники пасік та суб'єкти господарювання. Урожайність культур залежить від запилення, особливо йдеться про плодові дерева. Обробляти поля хімікатами потрібно в певні години, коли бджоли не літають. Власників пасіки мають попередити за кілька днів про обробіток полів. Якщо ж пасіка не внесена до офіційного реєстру, місцева влада не може повідомити про те, що аграрій планує оброблювати поля.
Зараз на Львівщині офіційно зареєстровано 70% пасік, п’ять років тому — 40%. Тетяни Гетьман каже, якщо пасіка працює нелегально — не може отримувати від держави фінансову допомогу на розвиток. У Львівській області діє програма підтримки сільгоспвиробників, де передбачено 5 мільйонів гривень (це пільговий кредит із 3% річних). Також бджолярі можуть претендувати на гроші від програми Є-робота (можна залучити кошти від 200 тисяч гривень до 8 мільйонів). Якщо бізнес по Є-роботі започатковують учасники бойових дій — кошти підтримки більші: від півмільйона до мільйона гривень. Власний внесок і бізнес — лише 30%, які Львівська ОВА згодом відшкодує із обласного бюджету. При цьому потрібно створити одне-два робоче місце.
Також є окрема державна програма для тих підприємств, які займаються переробкою меду. Можна залучити в цей бізнес 8 мільйонів гривень.
