Залужний очолює рейтинг довіри, Зеленський і Єрмак втрачають підтримку: результати соціології

Так, довіра до керівника ГУР К. Буданова становить 66% (і цей показник зріс з 60% у грудні, у той же частка тих, хто не довіряє, майже не змінилася — 19% зараз і 20% у грудні).

Довіра В. Зеленському становить 64% порівняно із 77% у грудні (недовіра при цьому зросла з 22% у грудні до 35% у лютому). С. Притулі довіряють 61%, і в його випадку також має місце зниження довіри (з 69% у грудні, недовіра зросла з 25% до 33%).

Проведення опитування припало на період відставки В. Залужного. У період 5−8 лютого (до відставки) було проведено 874 інтерв'ю, потім у період 9−10 лютого (після відставки) було проведено 328 інтерв'ю.

У лютому 2022 року, перед вторгненням, В. Зеленському довіряли 37%. Після вторгнення на тлі його дій та загалом ефекту «згуртування навколо лідера» довіра йому різко зросла до 90% станом на травень 2022 року. Далі довіра В. Зеленському в період між травнем 2022 року і груднем 2023 року, тобто за півтора року, знизилася на 13 процентних пункти з 90% до 77%. За наступних два місяці до початку лютого він втратив ще 12 процентних пунктів — довіра знизилася з 77% до 65%. Одразу після відставки В. Залужного довіра знизилася ще на 5 процентних пунктів до 60%. Таким чином, загалом на період 5−10 лютого 64% довіряють В. Зеленському, але на кінець цього періоду показник становить 60%.
Новому Головнокомандувачу О. Сирському довіряють 40%, не довіряють — 21%, а 4% мають невизначене ставлення. Разом з цим 35% не знали його у лютому (і 48% не знали його в грудні). У перерахунку до тих, хто його знає, у лютому йому довіряють 62%, не довіряють — 33%. У грудні співвідношення було 63% проти 29%, тобто порівняно з груднем ставлення до нього практично не змінилося.

Колишній Голова Верховної Ради Д. Разумков має близький до 0 баланс довіри-недовіри, тобто йому довіряють приблизно стільки ж, скільки і не довіряють. Так, станом на лютий йому довіряють 35% (ріст з 25% порівняно з груднем), не довіряють — 33% (у грудні було 37%), а 5% мають невизначене ставлення. Водночас 27% не знають його.

Наступні сім осіб мають від'ємний баланс довіри-недовіри, тобто їм не довіряють більше, ніж довіряють (і у всіх випадках не менше половини українців їм не довіряють). Так, меру Києва В. Кличку довіряють 45%, не довіряють — 51%. Довіра з грудня знизилася з 52%, а недовіра зросла з 43%.

Керівнику Офісу президента А. Єрмаку довіряють 27% (у грудні було 33%), не довіряють — 61% (у грудні не довіряли 51%).

Колишньому президенту П. Порошенку довіряють 31%, його показник зріс з 27% у грудні. Разом з цим рівень недовіри не змінюється — 68% зараз і 68% у грудні.

Найнижчі показники довіри мають М. Безугла, Ю. Бойко, Ю. Тимошенко та О. Арестович. Так, народній депутатці М. Безуглій довіряють 7%, не довіряють — 65%. Ю. Бойку довіряють 10%, не довіряють — 73% (майже без змін порівняно із груднем). Ю. Тимошенко довіряють 17%, не довіряють — 82% (при цьому експрем'єрка покращила свої показники, у грудні співвідношення було 10% проти 87%). О. Арестовичу зараз довіряють 11%, не довіряють — 83% (також майже без змін за останні два місяці).

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький у коментарі до результатів опитування зазначає: «Період між груднем 2023 року і лютим 2024 року, тобто два місяці, був насиченим подіями, проте, вочевидь, найбільш резонансною була відставка В. Залужного. Результати опитування не дають можливості говорити про конкретні причини зростання чи зниження довіри, але ми можемо припустити, що має місце спільний вплив відставки В. Залужного, яка накладалася на досить важкий період — складна ситуація на фронті, невизначена позиція ключових союзників України (особливо — США), продовження корупційних скандалів. Разом з цим треба врахувати, що опитування відбувалося у дуже «гарячий» період, тому говорити про кристалізацію певного ставлення можна буде трохи пізніше, коли емоції всіх учасників охолонуть.

Наразі на тлі цих подій відносно найбільших втрат у довірі зазнав В. Зеленський, проте більшість українців продовжують йому довіряти. Треба розуміти, що можна дискутувати про правильність чи хибність його рішення, але збереження керованості та легітимності державних інституцій є важливим для продовження ефективної боротьби з ворогом. Деякі ЗМІ посилалися на «внутрішні» опитування, результати яких були використані Офісом Президента для ухвалення складних рішень. Сподіваємося, ефекти в громадських настроях, які ми спостерігаємо, були прораховані, а подальші кроки будуть менш дискусійними та будуть вести країну до покращення ситуації.

Крім цього, принципово важливо, що новий Головнокомандувач має довіру населення та історія з відставкою В. Залужного не позначилася на показниках довіри О. Сирському. Ми всі зацікавлені, щоб О. Сирському вдалося досягнути успіхів на своїй посаді, і тому щиро бажаємо лише Перемог", — зазначає соціолог.

Упродовж 5−10 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого були додані запитання щодо можливої відставки В. Залужного. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1202 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). 874 інтерв'ю були проведені до 8 лютого включно, тобто до відставки В. Залужного. Решта 328 інтерв'ю були проведені після відставки 9 і 10 лютого. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність для населення України, що проживає на підконтрольній Уряду території, та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.