Львівська галерея мистецтв вивезла найцінніші експонати у ЄС

Львівська національна галерея ім. Б. Возницького евакуювала найцінніші полотна та скульптури в музеї Європейського Союз, щоб зберегти шедеври та популяризувати так українську культуру у світі.

Про це повідомив гендиректор Львівської галереї Тарас Возняк.

«Ми ухвалили для себе рішення, що максимально вивеземо за кордон найякісніше і найцінніше, що в нас є. Перебуваючи там, наші шедеври де-факто будуть в евакуації, у безпеці, а з іншого боку — відкриють нові сторінки історії української культури для іноземців», — пояснив Возняк.

За його словами, наразі спільно із Музеєм Королівського палацу у Варшаві та Львівським історичним музеєм розпочали у жовтні у столиці Польщі величезну виставку найкращого, що є у колекції, «Дух Львова». Йдеться про майже сотню творів, які, якби не війна, ніколи б не полишили Львова. Ці твори XIX-XX ст. експонували у палаці Лозинського, на вул. Стефаника, 3. За ними можна простежити розвиток художнього процесу у Львові та на Галичині від 1800 року до 1930-х років під впливом мистецтва Праги та Відня.

Також у Варшаві в галереї «Okno na kulturę» за участі Міністерства культури та національного спадку Республіки Польща та фонду «Полоніка» розпочали виставка знакової для Львова фігури скорботного Христа. Перед війною розпочали її реставрацію та зняли із ренесансової каплиці Боїмів. Після повномасштабного вторгнення росії відновлення продовжили в Польщі, й поки що скульптура там і залишається, але після закінчення виставки повернеться до Львова.

Також у Вільнюсі є майже вся колекція, що була експонована на другому поверсі у Палаці Потоцьких. Зокрема, єдина у Східній Європі картина Жоржа Де ла Тура тепер у Литовському національному художньому музеї, в палаці Хоткевича. Інші полотна з фондів галереї розмістили у палацах Радзивілів та Великих князів литовських.

Возняк наголосив, що всі національні твори мистецтва, які виїжджають за кордон на виставки, отримують дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики України за зверненням Міністерства культури сторони, яка їх приймає. Надалі відбуваються експертизи, перевірки, страхування та транспортування спеціальними перевізниками.

«Так подорожують наші речі. А злостивцям, які шукають причин для пліток, мовляв, що ці речі не повернуться, слід би було знати, що це надзвичайно складна бюрократично-технічна процедура, яка потребує як фінансових затрат, так і великої відповідальності перед країною», — наголосив гендиректор галереї