Втратив обидві ноги, але не жагу до життя

Зараз він відновлюється та готується до протезування у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).

Сергію — 29. Він із міста Вишгород, що на Київщині. Воювати за Україну став ще студентом — під час Революції Гідності. Опісля окупації Криму чоловік вирішив податися на фронт.

Та у військкоматі йому 8 разів відмовляли, бо він обмежено придатний навіть у військовий час. Але молодого хлопця зупинити було неможливо. Не взяли у ЗСУ — вступив до лав добровольчого формування.

Відтак із 2015 року Сергій воює, і за роки на фронті жодного разу не думав повернутися до цивільного життя, бо певен, це те саме, що віддати все ворогові.

Торік влітку Сергій одружився, а свій «медовий місяць» пробув у боях за Харківщину.

Невдовзі - на початку вересня — боєць підірвався одразу на кількох мінах та втратив обидві ноги.

«Від болю кричав так, що всі навколишні села чули. Поки мене несли, я просив, щоб мене добили. Ось, що для мене ціна свободи та незалежності, яку я плачу і буду платити. Я знав, на що я йшов. Але я не знав, що буде настільки боляче — тут треба бути чесним», — згадує Герой момент поранення.

Так сильно Сергієві боліло ще чотири місяці, за які він пережив більш ніж 20 операцій та безліч переливань крові. Найважчим завданням для лікарів було врятувати коліно воїна та уникнути додаткової реампутації. Коли їм це вдалося, Сергія відправили на реабілітацію та протезування до Львова — у Центр НЕЗЛАМНІ.

Тут багато спеціалістів докладають зусиль, аби якомога швидше поставити пацієнта на штучні кінцівки. Проблема у тому, що місяці без руху знерухомили суглоб Сергія, його коліно не розгинається — це називається контрактура. Аби її зняти, чоловік щодня займається з фізичним терапевтом. Той каже, що є позитивна динаміка — амплітуда розгинання поступово збільшується.

Сергій лікується вже майже рік, за який він втратив не лише ноги та літри крові. В їхню з дружиною квартиру влучила ворожа ракета і власного житла в молодої пари більше немає. Дружина щодня поруч з коханим. Жартома каже, що вона на денному стаціонарі. Підтримує в усьому і навіть у бажанні чоловіка продовжити військову службу. Сергій не знає, наскільки мобільним буде після протезування, але певен, що застосування його бойовому досвіду знайдеться.

«Людські бажання вони сильніше, ніж майже все! Навіть обставини підкоряються бажанню, якщо воно дійсно є. Втрата кінцівок — це не кінець життя. Протези є, варіантів багато — і вони ефективні», — впевнено каже захисник.