Рядовий Чак — рішучий, безстрашний, сміливий помічник та вірний супутник

За весь час служби на кордоні йому довелося попрацювати з трьома чотирилапими помічниками — була у нього вівчарка, фокстер'єр, а тепер ягдтер'єр на прізвисько Чак.

Серед інших порід Чак вирізняється своєю енергійністю, впевненістю, сміливістю та розумом. Лише раз у житті Андрію довелося розлучитися зі своїм вірним супутником — чотирилапим компаньйоном. І сталося це 24 лютого минулого року. Тоді підрозділ, в якому служить прикордонник, вибув для виконання поставлених завдань на Сумщині.

Залишити Чака вдома Андрій не міг, взяти з собою також не було можливості через безпосередню участь у бойових діях під час окупації Сумщини росіянами. Тому кінолог домовився з місцевими жителями, щоб певний час пес пожив у них. Чак дуже сумував. Його опікуни говорили, що той днями лежав під дверима і тужив. Після зустрічі з господарем, через декілька місяців розлуки, Чак просто ожив — знову став бадьорим, енергійним та життєрадісним. Тепер Чак ні на крок від Андрія не відходить, наче боїться, що він знову піде на службу без нього.

«Ягдтер'єр у мене вже сім років. В дитинстві я дуже боявся собак, адже одного разу на мене напав агресивний пес і покусав. Проте, коли потрапив 24 роки тому на строкову службу до лав прикордонників, я зрозумів, що хочу своє подальше життя пов’язати з кордоном, а ще краще — стати кінологом», — ділиться Андрій.

Чак, який після навчання з першого разу на відмінно склав іспит, спеціалізується на пошуку вибухівки та боєприпасів. Особливо зараз, під час війни, його місія дуже важлива. Утім, говорить Андрій, вже двічі за останній рік пес спрацьовував і на наркотичні речовини, які виявляв у пасажирів транспортних засобів під час огляду на блокпостах. У посадові обов’язки хвостатого входить процедура огляду пасажирів та багажу і їх він виконує дуже сумлінно. За свої сім років він встиг попрацювати у залізничних та автомобільних пунктах пропуску, на блок-постах. Чак успішно пройшов переатестацію та щодня на практиці вдосконалює свої навички.

«Загалом Чак — пес серйозний. Він впертий, рішучий витривалий та безстрашний. Але водночас Чак дуже милий та люб’язний ззовні, тому всі намагаються його погладити та пригостити якимось смаколиком. Однак собака не реагує на ці ніжності, бо знає, що робота прикордонників, яка наразі є вкрай важливою і необхідною, — перш за все», каже кінолог.

Андрій розповідає, що найважливіше знаряддя прикордонного собаки — гострий нюх. «Натренований собака розрізняє тисячі запахів. Жодні прилади та техніка не можуть замінити службових тварин. Їх використання розширює можливості прикордонників щодо виявлення правопорушень. Життя прикордонного собаки підпорядковане суворому режиму. Його вчать не реагувати на постріли, не гавкати, долати будь-які перешкоди та слухатись лише свого господаря», — акцентує Андрій.

У Андрія є двоє синів. Для нього і його родини Чак, перш за все, не колега, а член сім'ї. Він дуже вірний і відданий, ніколи не зрадить, а тільки підтримає та підніме настрій. Меншому сину — Ярославу — 8 років, Чак беззаперечно виконує всі його команди. Напевно якимось сьомим чуттям пес знає, що найзаповітніша мрія хлопця — теж як батько стати кінологом-прикордонником. Тож вже зараз Чак готує Ярослава бути кращим з кращих.