Сова маленька, а користь приносить велику…
Сичі в гаю перекликались… Ці поетичні рядки Великого Кобзаря можуть повторювати нині працівники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника (РЕБЗ). На піддослідні території, які 1986 року вразив безконтрольний атом, після довгої паузи повертається життя, відновлюється природа. У тому числі - такі мініатюрні її екземпляри, як сичики, найменші із сов в Україні
Сичик важить не більше 80 грамів, завбільшки він 17 см. Маленький, а от користь приносить чималу — знищує гризунів, яких у Чорнобильській зоні розвелося чимало. На заповідній території виявили 39 місць гніздування цього мініатюрного, занесеного у Червону книгу України, птаха. Він перебуває під охороною, бо популяція його не така вже й велика: на Київщині їх від сили 60 пар, а загалом в Україні - 350 пар.
На заході України сичики водяться у Карпатах, на території Розточчя.
Живуть ці мініатюрні птахи у дуплах старих дерев, що їх видовбали дятли. Дуже люблять ці свої домівки — вигнати їх звідти не вдається, навіть якщо сильно гримати по дереву сокирою. Сичики утеплюють свої оселі пір'ям, мохом — вони слугують ще й м’якою підстилкою для того, щоб у комфорті виплекати пташенят.
До слова, сичики — дуже охайні птахи. Як тільки з’являється їхнє потомство, відразу прибирають дупло від всякого непотребу. «Сангігієна» потрібна для виховання здорових нащадків.
