Ще один будинок для ВПО побудували

До ладу діючих здано двоповерхову житлову споруду на 12 квартир. Шістдесят дві особи з внутрішньо переміщених громадян знову отримали те, що від них рашисти відібрали, власний дах над головою.

Коли ключі від помешкань почали видавати

Треба було бачити щасливі обличчя, вогонь вдячності в очах тих, хто відтепер не змушений буде перебиратися з місця на місце, а у своїх оселях житиме. Радість власників щойно отриманих ордерів на вселення досягла свого апогею тоді, коли почали ключі від помешкань вручати. Хтось, сміючись, енергійно, до болю у долоні плескав. Інші, не приховуючи сліз, ствердно хитали головами. Були й такі, хто до кінця не повіривши, що «щасливий квиток» отримав, слова з себе не могли вичавити. Радість по-різному проявляється.

На Пилипа Орлика помешкання отримали як багатодітні сім'ї, так і сім'ї захисників та захисниць, а також сім'ї, в яких є особи з інвалідністю. До меблювання квартир, забезпечення потерпілих від рашистської агресії новоселів побутовою технікою долучились не тільки «Карітас», а й «Людина в біді» та «Мув Юкрейн».

Щоб привітати, про гарні новини розповісти

Щоб привітати співвітчизників з отриманим житлом, розповісти про плани будівництва нових будинків на території ОТГ до Дрогобича приїхав голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Очільник Львівщини нагадав, що це вже другий після початку війни збудований тут будинок для внутрішньо переміщених осіб. Перший ще торік постав у Стебнику. Тоді 32 сім'ї отримали сучасні квартири у п’ятиповерховому капітально відремонтованому приміщенні одного з гуртожитків. Чим теперішній будинок у Дрогобичі від свого «аналога» в Стебнику відрізняється? Тим, найперше, і на цьому особливо наголосив Максим Козицький, що ця будова — перша на Львівщині з нуля зведена. Роботи виконано у стислі терміни. Підрядник, застосовуючи канадську технологію дерев’яного будинкобудування, яка від інших не лише швидкістю виконання робіт відрізняється, а й витривалістю конструкцій, енергоефективністю та екологічністю, приємно здивував всіх. Наступного року для потреб ВПО на території ОТГ ще 3 будинки зведуть. За цим показником, як було наголошено, Дрогобич — правдивий лідер в області. Тут відразу ж, не чекаючи нагадувань та вказівок, поставили на облік тих, хто вже потребує житла. Цього принципу роботи неухильно дотримуються. Домовляються з нашими внутрішньо переміщеними громадянами виключено на прозорих умовах. Ті, хто перебуває на обліку, мають можливість у будь-який час дня й ночі, зайшовши на сайт, перевірити чергу. Все зроблено так, щоб «лазівок» для ручного управління чергою не було.

Результат може бути вагомішим

Той, хто хоче працювати, горить бажанням підставити своє плече потерпілим від агресії споконвічного ворога України, знаходить можливості й сили для того, щоб добитися результату. Своїм співвітчизникам прислужитись. Як, наприклад, у Дрогобичі. Але результат міг бути набагато вагомішим… У місті є кілька колишніх гуртожитків, які не використовуються за призначенням. Ніхто в них не живе, не забезпечено належного збереження споруд. Взяти, наприклад, п’ятиповерхове приміщення колишнього гуртожитку Дрогобицького нафтового коледжу. Розташоване, можна вважати, у самому середмісті. Дрогобицька міськрада неодноразово зверталась до Міністерства освіти України, на балансі якого перебуває даний гуртожиток, де колись проживало близько 500 учнів-студентів, з проханням передати приміщення у комунальну власність. Це б дозволило виділяти як бюджетні, так і спонсорські кошти на його реконструкцію під житло для ВПО. Якби таке сталося — упродовж якогось там пів року десятки сімей отримали б нові помешкання. Важко сказати, чого чекають в міністерстві. Кожен невикористаний для доброї справи день — втрачений день. Станом на сьогодні, як поінформували нас у Дрогобицькій міськраді, існує загроза неконтрольованого обвалу гуртожитку. Тут бачать два виходи для того, щоб врятувати приміщення, дати йому друге життя. Перший з них — реконструкція. Другий — консервація.