Висушивши болото, вирощує ягоди

«Цьогорічна весна видалася холодною, до­щовою. На полях довго стояла вода. До того ж неабияк дошкуляли нічні заморозки. Але незважа­ючи на примхи погоди, вдалося виростити хороші ягоди. Уже збираємо вро­жай», — говорить фермер.

Його господарство за­сноване 2016 року. По­вернувшись із зони АТО, молодий чоловік не мав роботи, тож став на облік у місцевий Центр зайня­тості. Там запропонували розпочати власну справу. Як учаснику бойових дій, пану Миколі надали землю за 28 км від дому. Разом із дружиною Іванною вирі­шили вирощувати суницю садову (хоча й не було від­повідного досвіду).

Добиратися до нового місця доводилося двома рейсовими автобусами (разом із малими дітьми), а відтак 2 км чимчикувати пішки. Нерідко й ночували там у палатці. Воду дово­дилось носити з річки, що за 800 м, і поливати склян­ками кожен кущик.

Щосезону площа на­саджень розширювала­ся, адже ентузіаст брав в оренду запущені сусідські наділи та викорчовував самосійні дерева і кущі…

Працювали, не покла­даючи рук, надіючись за рік повернути вкладені кошти. Але сподівання не справдилися. На пе­решкоді стали понижені температури, град, дощі, а також інші фактори. Ска­жімо, восени 2015-го по­садили 2000 кущиків суни­ці. Навесні 1200 пропали (частину з них украли, ре­шту заглушив пирій).

«В мене опустилися руки, тож вирішив покинути справу, — пригадує молодий ґазда. — Але дорогою додо­му знайшов підкову. Поду­мав: то знак, що не варто так швидко занепадати духом. Пізніше вичитав у Інтернеті цікаву фразу: „Ви знайшли підкову? Тоді підкуйте себе і гаруйте як кінь!“. І я до цього прислухався».

Ситуація потроху по­чала виправлятися. В на­полегливого фермера ви­никла ідея запрошувати людей, котрі хочуть влас­норуч зібрати продукцію для себе. Він захоплено пригадує: «У 2019 році до нас прибуло гостей біль­ше, ніж росло суниць. Тоді 1 га виглядав, як перепо­внена пісочниця в дитя­чому садочку. Тож ми ви­рішили розширюватися».

Такими чином Стець­ківи опинилися в селі Гончари. На новій місцині чистили меліоративні ка­нали, висушували болото. Хоча не мали ні відповід­ної техніки, ані достатньої кількості коштів та знань.

У 2020 році господар встановив тут плівкові ту­нелі, обладнав систему автоматичного поливу, за­мовив якісні саджанці.

Навіть незважаючи на епідемію ковіду, спожива­чі приїжджали по ягоди. Є відвідувачі і нинішнього воєнного сезону.

Хазяйство продовжує інтенсивно розвиватися. Зокрема, зросла площа під суницею. Недавно ви­садили малину. Ще ж пла­нують зайнятися лохиною (уже придбали для цього спеціальні мішки). Тож асортимент ягід суттєво розшириться.