«Кисень тут — як на найвищій горі»

Але не тільки для цього. Часом на курорт, це особливо полюбляє молодь, приїжджають і для того, щоб, змінивши повсякденну «картинку», відпочити. Щоб на людей подивитись, себе показати. Побільше про оздоровницю, її історію та жителів міста-курорту, довідатись. Про перспективи туристичного знайомства з вітчизняною бальнеологічною перлиною розмовляємо з очільницею Трускавецького інформаційно-курортного центру Галиною Клепач.

Якщо на бальнеологічний курорт зібрались…

— Що ви, Галино Іванівно, порекомендуєте тим вашим потенційним гостям, які, наприклад, на теперішні вихідні запланували собі поїзду до бальнеологічного курорту?

— Активний відпочинок в Трускавці — це чудова нагода урізноманітнити своє перебування на нашому курорті яскравими враженнями від туризму з сім’єю та друзями. Насамперед, хочу
порекомендувати цікаву та креативну театралізовану екскурсію «Легенди давнього курорту». Гумористичну, з дотепними жартами, та з подачею фактичного матеріалу. На багатьох знакових локаціях міста побуваєте. Екскурсоводи-актори створять чудову атмосферу стародавнього Трускавця. Цікаво буде і дорослим, і діткам, які прийшли на екскурсію зі своїми батьками. Також обов’язково слід відвідати пам’ятки Трускавця: сквер імені Раймонда Яроша, Курортний парк «Адамівка», музей Михайла Біласа та музей історії міста. Не оминіть своєю
увагою статую Христа Спасителя, яка, хоча й менша за розмірами, але є точною копією всесвітньовідомої пам’ятної споруди у Ріо-де-Жанейро. Це, звісно, далеко не все, що можна побачити.

Чотирнадцять лікувальних джерел

— Трускавецьку «Нафтусю» називають королевою лікувальних вод України. Вона — перлина курорту. І про цю чудо-водичку знають всі. Але у місті «Нафтусі» є й інші мінеральні джерела. Про деякі з них відпочивальники мало що знають.

— Сьогодні на курорті маємо 14 цілющих джерел, кожне з яких унікальне за
 властивостями і складом води. Крім «Нафтусі», це ще й «Юзя», «Марія», «Софія», «Броніслава» та багато-багато інших… Але всесвітню славу Трускавець здобув завдяки цілющим властивостям «Нафтусі», чия історія, як це майже завжди буває, почалась з першої документальної згадки. Сталося це в 1469 році. Вже у 1578 році про її лікувальні властивості пише королівський лікар Войцех Очко. У підручнику «Натуральна історія» подається інформація про те, що «…селяни Трускавця та інших сіл Галіції п’ють воду з домішкою нафти для лікування багатьох захворювань». Місцем утворення «Нафтусі» є курортний парк, точніше його маленька частинка площею всього 0,6 гектара. Процес народження чудодійної води направду дивовижний. Це «дійство» відбувається наступним чином. Атмосферні опади, просочуючись крізь ґрунт, «захоплюють» з нього органічні гумусові сполуки, атмосферні гази та бактерії. І в такому вигляді досягають водоносного горизонту, де починають взаємодіяти з унікальною
породою. Цінність останньої полягає в тому, що вона містить органічні речовини, які, розчинившись у воді, стають поживою для так званих автохтонних (тубільних,
місцевих) мікробів. Саме тут доречно акцентувати, що запаси «Нафтусі», на відміну від запасів нафти, невичерпні. Чудо-водичка завдяки дощам, які щедро падають у Трускавці, поповнюється сама. Цей процес безперервний. «Нафтуся» — унікальна, і є вона лише в Трускавці.

Як Віші, Баден-Баден та Карлові Вари.

— Курорт має свої музеї. Куди найперше порекомендуєте «зазирнути» своїм вибагливим гостям.

— Один із тих, хто, народившись у Трускавці, залишив своїми досягненнями у праці та творчості глибинний слід в історії міста — це народний художник, знаний майстер Михайло Білас. Його руками ткалися килими, верети, гобелени, ліжники, а також вишивані серветки, доріжки, подушки. Цілий свій світ створив Михайло Білас у Трускавці. Цієї людини, на жаль, серед нас вже немає. Але її спадок живе, постійно нагадує, свідчить про неабиякі здібності та його дивовижну, титанічну працездатність. Тим, хто до мистецтва небайдужий, радимо обов’язково відвідати музей Михайла Біласа. Не пожалкуєте. Саме тут живе та царює дух художника. Розташований музей в одному з найгарніших будинків Трускавця, у старовинній віллі «Гопляна». Звідси рукою подати до будівлі музею міста-курорту. «Базується» вона у чи не найкращому місці Трускавці — на самій терасі курортного парку, у колишній курортній віллі «Саріуш». Музей приймає відвідувачів для ознайомлення з історією курорту від початків заснування і до сьогодення. Тут зберігаються матеріали про львівського фармацевта та хіміка Теодора Торосевича, який у 1833 році провів дослідження вод трускавецького родовища, зокрема «Нафтусі». Отримані результати викликали фурор у цілій Європі. Згодом Трускавець здобув славу одного з провідних курортів того часу. Лікувальні властивості тутешніх вод та інші курортні фактори дозволили прикарпатській оздоровниці за рівнем лікування та відпочинку наблизитись до класичного стандарту таких відомих європейських курортів, як Віші, Баден-Баден та Карлові Вари. Працівники музею знайомлять відвідувачів з етапами становлення нової оздоровниці. У 1860-х роках курорт передали в оренду акціонерному товариству, належав він приватним особам. Пройшло немало часу, поки не знайшлася людина, яка найбільше долучилась до розвитку Трускавця. Сталося це в 1911 році, коли курорт переходить до акціонерної спілки, яку очолював Раймонд Ярош, тодішній бурмістр сусіднього Дрогобича. Енергійний та цілеспрямований, новий власник, не боячись змін, сміливо розпочав роботу з європеїзації курорту. Це не залишилось непоміченим. Реформи Яроша призвели до напливу відпочивальників. У 1913 році Трускавець відвідували понад 5 тис. осіб. Тоді ж за успіхи у розвитку лікувальної бази, будівництва та благоустрою курорт відзначають Великою золотою медаллю. Далі — більше. Із 1921 р. по 1939 р. у місті «Нафтусі» побудовані бальнеолікарня, бювети та павільйони мінеральних джерел, приватні готелі та пансіонати. На базі цього було відкрито 8 санаторіїв на 1500 місць. Згодом цю світлу смугу в історії нашого міста перериває Друга світова війна. Із 4 липня 1941 року по серпень 1944 року курорт перебував під німецькою окупацією. У цей час курортні послуги, звісно ж, не надавались. З 1945 року бальнеологічна оздоровниця відновлює свою роботу. У 1952 році Трускавець стає містом обласного підпорядкування. За підсумками роботи в 1999 році — найкращий курортний центр України. 26 червня 2014 в Страсбурзі місто-курорт з України нагороджують Дипломом Ради Європи. І сьогодні, у час війни, робимо все для того, щоб наші співвітчизники, прибувши на відпочинок та лікування до Трускавця, могли бодай на короткий час абстрагуватись від своїх бід. Поїхали на екскурсію, відвідали дельфінарій, покатались на велосипеді чи пройшлися стежкою у мальовничому лісі, чи то курортному парку. Все це заспокоює, допомагає усвідомити, що, попри всі випробування та жахіття, життя продовжується.

Кисень тут — як на найвищій горі

— У Трускавці, якщо не помиляюсь, розроблено кілька нових веломаршрутів. Всі траси прокладено з урахуванням смаків і вподобань туристів. І горбистим маршрутом, і рівною, без підйомів і крутих спусків «колійкою» можна проїхатись. Вистачає в місті й стежок для піших прогулянок. На що слід сподіватися тим, хто засиджуватись у санаторних номерах не любить, а нових вражень на свіжому повітрі шукає?

— У Трускавці створено багато можливостей для того, щоб провести час на лоні природи. Трішки вашого вміння їзди на «двоколісному другові" — і гарна мандрівка забезпечена. У лісі під Трускавцем, наприклад, чи на гірській стежинці неподалік Борислава. У інформаційно-курортному центрі розроблено безкоштовну карту велосипедних та піших маршрутів. Ми з радістю презентуємо її всім охочим. Поціновувачам піших прогулянок рекомендуємо по кілька разів на день бувати у курортному парку. Ця відпочинкова локація, яка ще у 1895 році закладена, займає 60 гектарів. Один із найстаріших, найдивовижніших відпочинкових парків України. Свій початок бере з центральної курортної зони і тягнеться до самої околиці курорту. 29 липня 2020 року парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Адамівка» отримав статус державного значення. Центральна зона парку — це саме серце курорту. Тут розміщено бювет мінвод. Сюди з усіх готельно-відпочинкових комплексів, пансіонатів та вілл тричі на день стікаються для прийому лікувальних вод відпочивальники. У цій зоні — особлива аура. Вона діє заспокійливо. Тому так люблять тут бувати гості Трускавця. Це властиво не тільки для відпочивальників, а й для гостей із сусіднього Дрогобича та Борислава, тієї ж Східниці, які приїжджають до нас на годину-другу, аби «ковтнути» з того повітря та атмосфери, всього того, що властиво лише для Трускавця. Наш парк відрізняється від інших ще й тим, що тут навіть у найбільшу спеку не відчуваються незручності від сьогоднішньої аномальної погоди: і прохолоду зберігає, і кисень — як на найвищій горі!

Туристські автобуси вирушають щодня

— Трускавець входить до складу агломерації, членами якої, крім міста «Нафтусі», є ще сусідні Дрогобич, Борислав та курорт Східниця. Ані на мить не припиняється комунікація між містами. Багато жителів Дрогобича, наприклад, працевлаштовані у Бориславі та Трускавці. Те ж саме можна сказати і про міграцію робочої сили між Трускавцем та Бориславом … Як туристичні можливості агломерації використовуєте? Чим Дрогобич та Борислав для відпочивальників у Трускавці цікаві?

— У Дрогобичі багато місць, які пов’язані з іменем І. Франка. Вони, до речі, «марковані», внесені до туристичної мапи міста. Щораз популярнішим, особливо серед відпочивальників, які з сусідньої Польщі до нас приїжджають, стає Бруно Шульц. А він, як відомо, народився та жив у Дрогобичі, де, до речі, щороку проводиться Шульцфест, міжнародний фестиваль пам’яті визнаного у всьому світі письменника та художника. Ратуша, костел Святого Варфоломея, синагога, тамтешнє солевиварювальне підприємство, яке вважається одним із найстаріших в Європі, занесена до списку пам’яток, які перебувають під охороною ЮНЕСКО, дерев’яна церква Святого Юра — все це, а ще багато інших туристських об’єктів, не можуть не цікавити допитливих відпочивальників. Та ж сама історія і з Бориславом, де функціонує цікавий музей винахідника гасової лампи Йогана Зега. На цей туристичний об’єкт також є попит. Вже не кажу про церкву Святої Анни, в якій мощі 720 святих зберігаються. Правда, це вже не туризм. Людей туди возимо для того, щоб вони помолились, іспит сумління собі склали, важливі для себе обітниці дали. Гарні відгуки отримуємо. Не одна людина добрим словом відгукнулась. Молитва у церкві Святої Анни великою силою володіє. Дрогобич і Борислав — під самим нашим боком розташовані. Але в наш час відстань — це доволі умовна категорія. Хто на відстань звертатиме увагу, якщо є велике бажання подивитись, помилуватись чимось значущим та славним? Не лише до міст, які входять до однієї з нами агломерації, мандрівки організовуємо. Про Львів, Івано-Франківщину та Закарпаття також не забуваємо. Щодня вирушають з Трускавця автобуси з туристами до міста Лева та сусідніх з Львівщиною областей. Ми робимо все для того, щоб якомога повніше туристичний попит
задовольнявся. Не лише розважального спрямування. Нашим основним напрямом щораз повніше стає медичний та оздоровчий туризм. Над цим найбільше працюємо. Реабілітація наших воїнів, допомога людям, які, загубивши власне «я», дезорієнтовані та не знають, як далі жити… На перемогу та мир на нашій землі сподіваємось. До праці із новими викликами готуємось.