В аптеках легше купити алкоголь, ніж ліки, а в «МакДональдс» ходять лише бідні та діти

І ще багато цікавого та незвичного побачила журналіст «ВЗ» на знаменитому курорті Маямі.

Маямі — один із найбільших курортів Флориди. Донедавна його вважали елітним та неймовірно дорогим. Сьогодні у Маямі приїжджає безліч туристів з різним рівнем достатку. Тут можна відпочити, і не маючи у гаманці кругленької суми.

Два місяці я прожила тут як звичайна американка. За покупками ходила у місцевий супермаркет, де згодом мене почали впізнавати і вітатися як з давньою подругою. Жила у типовому будинку на другій океанській лінії. Тож можу поділитися власними враженнями і спостереженнями про це чудове сонячне місце.

Переліт. Прямих рейсів до Маямі немає, тож свою подорож почала з пересадки у Франції. Переліт з Києва до Франції легкий і комфортний, якихось чотири з половиною години. А ось дістатися до Мая­мі відчутно складніше — майже одинадцять годин! Якщо врахувати час на пересадку та очікування рейсу, то в аеропорту я провела добу. Під час перельоту двічі повноцінно годують. Крім того, на борту є невеличка відкрита кухня, де можна взяти печива або дитяче пюре, якщо подорожує­те з дитиною. Для комфортного відпочинку у літаку дають коцик, подушку та індивідуа­льні навушники. Протягом перельоту можна дивитися фільми, слухати музику, грати в комп’ютерні ігри. Перед носом, на спинці крісла, що перед вами, вмонтовано екран. І кожен пасажир має свій індивідуальний пульт.

Почувайтеся як вдома
Почувайтеся як вдома

Житло. Жити у готелі дов­ше, ніж два тижні, невигідно, дешевше винаймати квартиру. Скромні апартаменти за 10 хвилин ходу від океану обійдуться від 300 доларів за тиждень. Але можна заздалегідь пошукати земляків, з якими наперед домовитися і попроситися пожити безкоштовно або ж за символічну оплату чи сувенір з України. Тут живе чимало українців. Вони дуже ностальгують за Батьківщиною, тому з радістю приймуть вас. Але будьте готові, що вас розпитуватимуть про події в Україні.

Типові маямські під'їзди
Типові маямські під'їзди

Транспорт. Перші кілька днів я не могла зрозуміти, чого ж не вистачає на вулицях міста. Громадського транспорту! Тут його майже немає, лише зрідка проїде невеличкий автобус. Тому добиратися з аеропорту чи будь-куди, наприклад, до торговельного центру, доведеться таксі. Квиток на автобус коштує два долари. Таксі в середньому, залежно від відстані, — від 25 до 50 “зелених”. Якщо плануєте зупинитися у Маямі дов­ше, ніж на два тижні, то бажано орендувати авто. Це трохи кош­тує (150-180 доларів на тиждень залежно від моделі), але ваш день не залежатиме від розкладу руху автобусів.

Громадського транспорту немає, натомість містом ганяють дорожезні спорткари.
Громадського транспорту немає, натомість містом ганяють дорожезні спорткари.

Зручність. По-перше, місто пристосоване як до звичайних, так і людей з обмеженими можливостями та мам з дитячими візочками. У супермаркетах є спеціальні машини для пересування інвалідів. По-друге, вам не доведеться складати продукти у пакет. За вас це зробить спеціальна людина, яка розфасує овочі, фрукти та молочні продукти в окремі пакети, а заморожені товари чи пляшки покладе в паперовий конверт. Аптеки зовсім інші, ніж в Україні. У місцевих аптеках можна купити все — від елітної косметики до алкоголю. А ось ліки продадуть лише за рецептом у спеціальному віконці.

Для кожного виду продуктів має бути свій пакет або конверт
Для кожного виду продуктів має бути свій пакет або конверт

Біля м’ясних та овочевих відділів встановлено спеціа­льні баки з вологими серветками. До речі, на злобу дня. У більшості магазинів та супермаркетів можна взяти парасольку, якщо забули свою (уявіть, їх повертають!). Або скористатися спеціальним чохлом, які теж стоять при вході, щоб з вашої парасолі не капало. Довелося мені побувати у місцевій лікарні (на щастя, на екскурсії). Там на кожному кроці стенди з медичними масками, навіть дитячими, — з героями мультфільмів. І рідина для дезінфекції рук. Зазирнула в їдальню лікарні. Не лише зазирнула, а й пообідала з місцевими «докторами Хаусами». До речі, годують лікарів безкоштовно.

У проході маркету може вільно йти п'ять людей
У проході маркету може вільно йти п'ять людей
Супермаркети пропонують спеціальні візки для пенсіонерів та для людей з обмеженими можливостями.
Супермаркети пропонують спеціальні візки для пенсіонерів та для людей з обмеженими можливостями.

Безпека. У Маямі підвищені заходи безпеки. Усі дитячі майданчики оснащені охоронними пристроями і охоронцями, містом дуже часто їздить поліція. Можете спокійно залишати свої речі на пляжі та йти купатися, пляжі теж ретельно охороняються. Щодо пляжу, то він більше схожий на кам’яні джунглі. Біля самісінького океану височіють 30-поверхові елітні готелі. А між ними та водою кількадесят метрів білого піску. До речі, у Санні Айлс, як і на більшості лакшері-курортів, часто можна зустріти голлівудську зірку, яка повертається з ранкової пробіжки чи ніжиться на сонечку.

Їжа. Америка у більшості людей асоціюється з фастфудом. Частково це так, маленькі генделики з фастфудом чи кавою дуже популярні. А ось популярного у нас «МакДональдсу» місцеві не люблять, туди зазвичай ходять або бідні, або діти. Ще однією цікавинкою є заклади, де клієнт платить за проведений час, а не за страви. Один з таких — китайський ресторанчик в одному з районів міста. Платите близько 10 доларів за 3 години і отримуєте необмежений доступ до шведської лінії. В асортименті — суші, роли, омари, рис, краби, десерти та фрукти. Але на вході попереджають, що виносити їжу за межі ресторану заборонено. До замовлення безкоштовно приносять воду, за сік чи чай доведеться платити окремо. Та не фастфудом єдиним. Оскільки у Санні Айлс живе багато українців та росіян, магазинчик «Матрьошка», де можна купити наші традиційні продукти — квашені помідори, сало, гречку і молочну ковбасу, тут дуже популярний. Прямо в магазині можна замовити борщ або салат олів’є і з’їсти за окремим столиком.

За 11 «баксів» можна необмежено ласувати делікатесами.
За 11 «баксів» можна необмежено ласувати делікатесами.

Американці вживають дуже мало фруктів, бо дорогі. До прикладу, кілограм бананів кош­тує долар, полуниця — майже п’ять, яблука — трохи менше семи. Хліба теж не наїсися. Свіженький нарізаний батон — від 1,5 долара. Питну воду, молоко та сік продають у галонах — ємність 4,5 літра, яка чимось нагадує маленьку каністру. Коштує галон молока приблизно три долари, сік — шість. Під кінець тижня можна добре зекономити: у більшості супермаркетів товари продають з відчутними знижками або за системою 1+1=3.

Американці. Будьте готові до надмірної відкритості та балакучості американців. Спочатку це трохи напружує, але коли подолаєте “культурний шок”, до такого способу спілкування звикаєте. Одного разу жінка просто на вулиці підійшла та зробила комплімент моїй сукні. Це не запрошення до розмови чи привід познайомитися, просто американці говорять те, що думають. Якщо їм щось сподобалось — вони про це обов’язково скажуть. Особливо це притаманно касирам чи продавцям. Вони поцікавляться, як у вас справи чи як провели день. А якщо поруч з вами буде дитина чи песик, ви просто зобов’язані їх познайомити. І це не награно, а щиро, від душі…

Тут особливе ставлення до дітей, не подібне до нашого. Батьки дуже рідко втручаю­ться у «розбірки» на дитячих майданчиках. Таким чином дітей вчать вирішувати свої проблеми самотужки, а не бігти до мами і скаржитися...